Забути не можна - відновити треба

Забути не можна - відновити треба

Так, це одна із найстаріших будівель "міста без архітектури".

Розташована на дореволюційній Базарній площі в межах тодішнього "Єврейського кварталу" вона підозріло схожа на гнилобитні мазанки наших археологічних предків.

Кажуть в роки ВВВ в ній розташовувалося гестапо і саме з цього довжелезного сараю відправляли до Обухівського Бабиного яру - урочища Розкопана могила під Трипіллям.

По війні в ній начебто були конюшні. Втім, тварини не прижилися в цій ініційованій кров'ю більше як 700 чоловік, юдолі печалі.

Останнє функціональне призначення будівлі - майстерні школи, на місці котрої, можливо, стояла синанога.

"Майстерня", а саме під такою назвою відомий цей сарай зараз, безумовно, елемент (хоча і не культовий), сакральної географії Обухова.

До 1919 року на його місці мешкали представники богообраного народу, плекалися канони іудаїзму, за сотню метрів знаходилися єврейський молитовний дім і православна церква з кладовищем біля неї.

В 1943-1944 тут відбувалися так звані "ритуали крові", еманації котрих до цих пір відлунюють у глибині років.

Світські радянські ритуали на кшталт шкільних лінійок перед майстернею; прищеплення трудової етики в ній і футбольні баталії обіруч просять переосмислити функції будинку, котрий вимагає реновації і досить органічно вмістив би, приміром, художній хаб.

Більше про Ігри Сили і їх Гравців.

Читайте також:

Коментарі