Розташована на дореволюційній Базарній площі в межах тодішнього "Єврейського кварталу" вона підозріло схожа на гнилобитні мазанки наших археологічних предків.
Кажуть в роки ВВВ в ній розташовувалося гестапо і саме з цього довжелезного сараю відправляли до Обухівського Бабиного яру - урочища Розкопана могила під Трипіллям.
По війні в ній начебто були конюшні. Втім, тварини не прижилися в цій ініційованій кров'ю більше як 700 чоловік, юдолі печалі.
Останнє функціональне призначення будівлі - майстерні школи, на місці котрої, можливо, стояла синанога.
"Майстерня", а саме під такою назвою відомий цей сарай зараз, безумовно, елемент (хоча і не культовий), сакральної географії Обухова.
До 1919 року на його місці мешкали представники богообраного народу, плекалися канони іудаїзму, за сотню метрів знаходилися єврейський молитовний дім і православна церква з кладовищем біля неї.
В 1943-1944 тут відбувалися так звані "ритуали крові", еманації котрих до цих пір відлунюють у глибині років.
Світські радянські ритуали на кшталт шкільних лінійок перед майстернею; прищеплення трудової етики в ній і футбольні баталії обіруч просять переосмислити функції будинку, котрий вимагає реновації і досить органічно вмістив би, приміром, художній хаб.
Більше про Ігри Сили і їх Гравців.
