Антоніна пригадала важкий період безгрошівʼя після закінчення університету. Зірка театру, кіно та телебачення тривалий час не могла знайти роботу.
Про це вона розповіла в YouTube-проєкті "Майже інтервʼю", передає informator.
З вибором професії дівчина визначилась ще в дитинстві і впевнено йшла до мети. Ще дитиною їздила в сусіднє місто, аби підготуватися до акторства, проте спочатку все складалось не так і легко.
Був період, коли мене переслідувало тотальне безробіття. Якось у театрі, в якому працювала, склалася неприємна ситуація: тоді звільняли молодь, а це був весь мій курс. І я вирішила йти за колегами. Звільнилася – і все, лишилася без роботи. Відтоді почалися роки поневірянь, – пригадує Антоніна Хижняк у YouTube-проекті «Майже інтервʼю». – Тобто у 2012-му я випустилася з університету, трохи пізніше пішла з театру й сиділа без роботи аж до 2019 року. Інколи займалася озвучками, дубляжем, знімалася в кількох епізодах. Це хоч трішечки тримало мене на плаву. І так я відчувала себе дотичною до акторської професії. А вже потім почалася робота над серіалом «Спіймати Кайдаша».
Ще під час навчання в університеті Тоня з однокурсницею знімали квартиру в Києві на Героїв Дніпра, за яку кожна платила по 1350 гривень.
На той момент я отримувала 1300 гривень. І мала ще десь працювати, щоб підзаробити 50 гривень. Однак після звільнення з театру довелося зʼїжджати, бо ми не мали змоги далі платити за квартиру, – каже акторка. – Памʼятаю, потрібно було доїхати до батьків, маршрутка в Калинівку (Київської області, – прим. ред.) коштувала 10 гривень, а в мене на карті 18 гривень. І не можна зняти цю суму. Але я знайшла в кармані жетончик на метро. Вирішила: «Поїду до корпусу на Подолі, побачу когось зі знайомих і позичу грошей, щоб доїхати додому». Якимось дивом зустріла там однокурсницю. І сказала їй: «Позич мені, будь ласка, грошей. Скільки можеш, я все тобі віддам». Вона дала мені 50 гривень. Так я доїхала додому. От настільки були скрутні й важкі часи.
Зірка «Звʼязку» інтуїтивно дотримувалася свого плану і продовжувала бути дотичною до акторства. Та насамперед Тоня вдячна долі за тих, хто залишився поруч і підтримував попри всі негаразди.
Вважаю, що мене ведуть якісь сили. Відчуваю цю підтримку, бо в моєму житті стаються справжні дива. Всесвіт дуже багато мені дає. Але не грошима, квартирами чи машинами, а людьми, яких зустрічаю на шляху. І я навчилася це цінувати, – додала акторка.
