
Джерело: simya.com.ua, автор: – Олексій Комар, кандидат історичних наук, версія - скорочена.
Капище Перуна на Андріївській горі
За літописом, князь Володимир Святославич у 980 році встановив у Києві шість ідолів: Перуна, Хорса, Даждьбога, Стрибога, Семаргла та Мокош. Капище Перуна було головним серед них і розташовувалося на «горбі поза двором теремним».
Під час розкопок 1996–1999 років на території садиби Михайлівського монастиря було виявлено низку давньоруських поховань Х ст., що свідчить про входження цієї зони до площі курганного могильника. У 1936 році, коли після знищення більшовиками Трьохсвятительської церкви на її місці почалося нове будівництво, археологів не допустили до розкопок. Тим не менше, з котловану вдалося отримати пару скандинавських «черепахоподібних» фібул, які могли прикрашати лише багате жіноче скандинавське поховання Х ст.
Таким чином, залишається лише один претендент на Перунів «пагорб поза двором теремним» поруч з «увозом Боричевим» – це пагорб, де нині височіє Андріївська церква. Саме тут капище займало б повністю відокремлену від поселення й могильника зону, і саме звідси його було прекрасно видно з головних топографічних частин Києва Х ст.: Старокиївського городища, Замкової гори та Подолу, як і належало б для сакральної домінанти язичницького часу.
Інші священні місця язичників
Крім капища Перуна, у Києві було й інші священні місця, пов’язані з язичницькими культами.
Отже, за результатами археологічних досліджень та аналізу літописних джерел, найбільш імовірною локалізацією капища Перуна є Андріївська гора.