Є кілька типів кам’яних антропоморфних фігур.
Умовно їх можна розділити на 3 частини:
1. «Бронза» (ямники, катакомбники);
2. «Залізо» (скіфи)
3. Середньовіччя (половці).
Більшість з них дійшли до нас і вигляді простонародного «баби». Власне як і кургани – «могили». «Баби на могилах».
«Баби» були різні, але, здається, завжди сакральні і часто саме на підвищеннях. Враховуючи антропоморфний характер можна припустити, що у всіх 3-х випадках йшлося про якісь різновиди «культу предків» або локальних нумінозів.
Ще одна риса, котра об’єднує кам’яні маркери степу – їх майже (чи немає) в наших краях. Можливо тому, шо і степ наш радше «степок», і головні ареали вищезгаданих народів були східніше або південніше.
Ну і чи не головна причина, очевидна, але трохи сором’язлива – відсутність в наших краях так званого «дикого каменю», а відтак вміння його обробляти, господарська потреба.
Крім як на Росі особливих виходів породи тут і немає. А та шо є, ймовірно, не найзручніша для обробки.
Так чи інакше, я ніколи не чув, не бачив і не читав про «баб», чиїм місцем народження був не те шо Обухівський район, але, хоча би – Київська область.
Якщо у вас є інформація з цього приводу – діліться.
***
«ДАВНІ КАМ’ЯНА СКУЛЬПТУРА»
Ось як бачив це явище Д. Телегін у однойменній брошюрі і перекладі на структуровану мову:
Витоки та ранні пам’ятки (Мідно-бронзова доба)
1. Хронологія: Перші кам’яні монументи та стели на території України (зокрема в Криму та степовій частині) датуються епохою міді-бронзи — близько 5000 років тому.
2. Зовнішній вигляд: Найдавніші зразки — це прості плоскі брили з округленими верхівками. Пізніше з'являються складніші форми з рисами обличчя, одягом та зброєю.
3. Сюжети: Скульптури зображували вождів (із грізним поглядом, бойовими молотами) або жерців та шаманів (у позах смиренності, з нахиленою головою та складеними у молитві руками).
Скіфська епоха (VII–III ст. до н. е.)
1. Особливості: Скіфські статуї зазвичай зображували воїнів. Характерні деталі: башлик на голові, короткий меч (акінак), бойовий пояс та ритон (ріг для пиття) у руці.
2. Призначення: Статуї були частиною культу предків і часто встановлювалися на вершинах скіфських курганів. Геродот описував складні поховальні обряди скіфів, які супроводжувалися створенням величних насипів.
3. Мистецький контекст: Скіфи були відомі своїм «звіриним стилем», а на пізніх етапах відчувався значний вплив античної культури через грецькі міста-колонії.
Середньовічні «кам’яні баби»
1. Походження: Найбільш численна група пам’яток належить тюркомовним народам середньовіччя (зокрема половцям).
2. Деталізація: Це фігури чоловіків та жінок, які стояли в степах. Вони відрізняються ретельним опрацюванням деталей: пишно гаптований одяг, разки намиста, дзеркала на поясі у жінок та зброя у чоловіків.
3. Свідчення мандрівників: У XIII столітті фламандський чернець В. Рубрук підтверджував звичай половців ставити такі статуї на могилах як пам'ять про померлих.
Наукове та культурне значення
1. Кількість: На території України знайдено більше п'ятисот стел.
2. Спадщина: Давня скульптура є важливою ланкою в історії мистецтва, що вплинула на формування слов'янської культури. Хоча ці статуї не завжди мають портретну схожість, вони майстерно передають узагальнений образ людини степу, її побут та вірування.
Сьогодні більшість цих пам’яток зосереджена в музеях, проте деякі «мовчазні свідки» минулого все ще залишаються на курганах у степах України (прим. станом на 1972 рік).
