Найцікавіша для мене частина це позначки, в котрих я, безумовно, вбачаю тодішні земляні укріплення - т.зв. «ретраншементи» (в народі, писав Добровольський - «городки»).
Я вибрав і заскрінив рідні:
1. Васильків і Обухів на Стугні;
2. Трипілля і Стайки – на Дніпрі.
В наших краях на необрізаній версії карти позначені ще Київ і Переяслав.
Крім того, у мене є повні карти Обухівського і Трипільського ретраншементів, котрі досить добре пояснюють їх тодішню топографію.
***
ОБУХІВ
Нагадаю, в Обухові укріплення було на Автостанції - гора Городок над ставом.
Зараз там ліцей №2 і тд. На карті укріплення є Михайлівська церква, порохові льохи, брами і тд.
Від нього лишилася помираюча сьогодні назва Городок і легенди про підземні ходи (котрі особисто я пов’язую з видобутком глини у 19 ст).
Вперше про г. Городок і залишки «стародавньої фортеці» на ній толком згадав у сер. 19 ст. де ля Фліз, вдруге – Марія Новинська в першій третині 20 ст. Ну і карти, карти сер. 18 ст., епізодичні згадки у Рігельмана тощо.
***
ТРИПІЛЛЯ
У Трипіллі ще цікавіше. Згідно з картами села середини 18 ст. і самого укріплення воно знаходилося приблизно там же, де ло нього були укріплення часів Русі і пізніший Трипільський замок.
Підозрюю (але, не наполягаю), що під час досліджень залишків замку наявність «свіжішої» хвартеці до уваги не брали, позаяк на той час просто не знали.
***
По суті ж на території сучасної Київської області ретраншементів було небагато.
Це пов'язано з тим, що у XVIII столітті головна лінія російсько-турецьких воєн проходила значно південніше — на Запорожжі, Подніпров'ї та Причорномор'ї.
На Київщині ретраншементи виконували переважно функцію оборони Києва.
Я би сказав – перестраховки.
