Один з найцікавіших епізодів з його життя пов'язаний з родиною Дідковичів-Трипільських, котрі правили у сусідньому Трипіллі і були надзвичайно ласі до чужих добр (земель).
Таваріщі ці були живими втіленнями принципу "на всеє зле проворний" і доставляли немало проблем своїм сусідам. В певні періоди свого існування династія розросталася настільки, що нещасне Трипілля не могло прогодувати нові роти.
Йдеться про кількох братів, котрі увійшли в історію Обухівщини як рейдери, які судилися зі всіма з ким можна: Дорогостайськими і Острозькими за Стрим'ятичі (біля суч. Таценок); з Солтанами за землі біля Халеп'я тощо.
Стосунки між трипільськими і обухівськими панами дуже добре описані у "Книзі Київського підкоморського суду 1584-1644 рр. З неї ж ми знаємо про Обуха, Лукавицю і частину тодішньої топографії Обухова. Її читання - must read для кожного поважаючого себе, Обухів і чужі нерви, дослідника.
Інколи стосунки доходили до точки кипіння і тоді Острозькі влаштовували каральні походи на трипільських гопників.
... Так, упродовж 1591–1595 рр. Федір, Гапон, Ждан і Федір молодший Дідовичі-Трипольські вели судову тяганину з київським воєводою, князем В.-К. Острозьким, тодішнім власником сусіднього містечка Обухів.
16 червня 1591 р. за наказом обухівського урядника Станіслава Жолча і війта Яна Яновича обухівські піддані вчинили напад на трипільські ґрунти біля р. Красної, пограбували підданих і захопили весь урожай. Скаржники оцінили збитки на суму 4 тисячі копи гр. лит. і подали позов на воєводу до Київського земського суду43. Крім цього, вони ще позивалися з воєводою через несправедливий збір його урядниками побору з їхньої маєтності. У 1592 р. Люблінський трибунальський суд видав декрет по цій справі, визнавши Трипольських потерпілими...
Згодом, вони дістали князів так, що було прийняте рішення про остаточне вирішення "трипільського питання". Зробили це Острозькі у найбільш доступний і практикований в ті часи спосіб - натравили козаків.
... Стосунки між сусідами загострились під час козацького повстання на чолі з Криштофом Косинським настільки, що власники Трипілля змушені були виїхати у свої поліські володіння, фактично залишивши замок без оборони. Князі Острозькі тоді ж підбурили запорозьких козаків до нападу на містечко.
14 березня 1592 р. озброєні князівські слуги і піддані з різних сусідніх поселень разом з козаками на чолі з К. Косинським захопили замок і впродовж двох тижнів плюндрували містечко, спалили аж 117 будинків місцевих жителів і нові будівлі у замку, вивезли звідти всі гармати.
Внаслідок нападу близько 100 родин залишили Трипілля і переселилися до інших поселень, які перебували у власності князів Острозьких. Шляхтичі Трипольські оцінили свої збитки на суму 6 тисяч коп гр. лит. і додатково нарахували по 500 гривень за кожного збіглого підданого, ще на 2 тисячі коп гр. лит. було завдано збитків підданим...
Відтак, питання було вирішеним. Замок спалили, Дідковичі переїхали на Волинь. Від тих буремних часів нам лишилися судові документи і дивні позначки невеликих пагорбів на парі пізніших карт 18 ст.
***
ХТО ЇХ СИПАВ?
Підкоморії.
ЯК ВОНИ НАЗИВАЛИСЯ?
Копці.
В ЧОМУ БУВ ЇХ ФУНКЦІОНАЛ?
Межові знаки.
***
ДЕТАЛЬНІШЕ
Межові суперечки:
Встановлення меж:
Участь у процедурі:
Юридичний статус копців:
Традиція та символізм:
КОПЦІ НА КАРТАХ ОБУХОВА
Підкоморієм, котрий судив обухівсько-трипільські розвали і сипав копці над містечком був суддя із Бишева, відомий у свої часи Щасний (Фелікс) Харленський, особа майже легендарна і образ протолітературний.
Власне, на карті, назви і дати котрої ніхто не знає (але, я підозрюю, що це "Геометрическій Плань Кіевской Губерній и повЪта Кіевского ж казенной Трипольской волости" 1798 р) є кілька місць, де були копці. Вони ж співпадають з описаною у "Книзі підкоморія" топографією Обухова 16-17 ст.
1. Гора над 5-ю школою, над "Сокаром" (Козарів шпиль, Остапова долина) - багато копців.
2. Район оз. Уюнного. Наскільки я розумію це каскад озер з правого боку траси на Київ, біля "Стирола". Кароче - Уюнне і Стрим'ятичі це район суч. Таценок.
На першому скріні біля Уюнного є три копця і незрозуміла назва. Як би там не було, але прожили вони, мінімум, до 19 ст, про що свідчить "План земельних ділянок, оспорюваних Бердяєвим та казенними селянами у м-ку Обухів Київського повіту" 1799 р.
На скріні (другому) з неї видно озеро Уюнне ("уюны и другие рыбы", як писав про нього двома століттями раніше підкоморій Щасний Харленський) і три копці біля нього.
***
СЬОГОДНІ
На жаль, на наших територіях копці складали не з каміння як, приміром, в Карпатах. І розмірами вони буди не як вали чи навіть "валки". А відтак і шансів у них зберегтися не було.
Втім, головне, що можна з'ясувати з судових документів 16 ст і карт 18 ст, це територію, за яку йшла боротьба. Наскільки я зрозумів це +- точно район Таценок і можливо - Дерев'яни.
***
ЛІТЕРАТУРА:
