Чому ця книжка премного важлива і місцями цікава?
1. Тому, що це, ймовірно, найповніша з існуючих біографій Малишка. Повніша за його власну автобіографію.
2. Тому, що в ній є кілька невідомих раніше фот поета з Обухова. Одна – ну дуже забавна.
3. Ну і головне – тому, що в ній є фраза, котра стала базовою для юридичної фіксації т.зв. «Дня заснування Обухова».
***
«ДЕНЬ ОБУХОВА» = ФЕЙК?
Протягом останніх років я кілька разів звертався до цієї дражливої теми:
ЇЇ фабула проста – т.зв. «День заснування Обухова» був видуманий в 1986 році обухівським журналістом Адамом Овсієнком на замовлення партії і з огляду на тодішні культурні тренди. Крім цього він умудрився вмонтувати в обухівську історію ще один міф – про «козака Обуха». А далі пішло-поїхало:
1. «повноводна» Кобрина;
2. «судоходна Стугна»;
3. «руйнування Воскресенської церкви і хреста на Педині»;
4. «поділ Обухова на вільних і «кріпаків» у 19 столітті»;
5. «українець і обухівець Сергій Бердяєв»;
6. «Обух – засновник Обухова» і тд. і тп.
***
НОВІТНІ МІФИ
Відтак, протягом 1985 – 2007 років т. зв. «неообухівцями» (термін покійного Карасьова) на базі домінуючого тоді «стихійного краєзнавства» був сформований НОВИЙ корпус обухівських міських міфів – егалітарний, патріотичний і антинауковий.
Живий він і зараз. Що, безумовно, шкідливо для Обухова і його культури.
Але, повернімося до Адама Овсієнка і його «Дня Обухова».
***
ЯК ЦЕ БУЛО
Нагадаю я це було:
ХТО (ПРИДУМАВ "ДЕНЬ ЗАСНУВАННЯ" ОБУХОВА)?
Журналіст Адам Овсієнко.
ДЕ?
В газеті "Зоря Жовтня"
КОЛИ?
6 листопала 1986 року.
ЧОМУ?
Попросив редактор (читай партія). Підтвердження - дату узаконили, медаль виготовили, відмічати почали.
ДЖЕРЕЛО
Біографія А. Малишка пера А. Костенка.
Глупо, правда? Глупо і безвідповідально садити історію Обухова на палю власного невігластва. Але, яке покоління – такі і знання; які часи – такі і підходи.
Так чи інакше в біографії Малишка пера Костенка є фраза, котра в далекому 1986 році скалічила історію Обухова. Звучить вона так:
Перша писемна згадка про селище, яке тоді мало назву Лукавиця, належить до 1362 року, коли великий князь литовський Ольгерд вигнав з Київщини монгольських баскаків. Згодом Лукавиця дісталася Свидригайлу…
***
ЗВІДКИ ЦЯ МАЯЧНЯ?
Зафіксовано. Рухаємося вниз. Овсієнко в 1986 році апелював до Костенка в 1981. Звідки ж взяв цифру 1362 Костенко?
Я майже впевнений, що з «Історії міст СРСР», 1971. Там фраза звучить як
Обухів вперше згадується в історичних документах XIV ст., коли на його місці існувало поселення
Лукавиця. Литовський князь Свидригайло в 30-х рр. XV ст. подарував її київському воєводі С. Г. Юрші…
На кого ж спирається «Історія міст»? На П.Г. Клепатського «Очерки по истории земли Киевской» 1912, здається, року. Але, шо цікаво, у нього цього НЕМАЄ. Там йдеться про 30-і роки 15 століття.
Він як і більшість адекватних дослідників фіксує Лукавицю у задокументованих згадках річки і земель довкола неї у 15, а не 14 столітті.
***
ДЛЯ ЧОГО ЦЯ МАЯЧНЯ?
Тому в ситуації з 1362 роком очевидно, що
1. Вона штучно прив’язана до історичної дати.
2. Кожен наступний автор трохи прибрехував приблизно як у ситуації з Обухом, котрий «жив на хуторі», що з часом перетворився на «городище», на «Лукавицю», сам Обух на експата, протеже Острозького, «козака « і тд. Об’ємний такий міф для 5 слів документальної згадки.
***
ІНШІ МІФИ КОСТЕНКА (Панченка, Домотенка)
І насамкінець. Можливо, це вразило мене ще більше ніж безапеляційна згадка 1362 року. Це кілька фраз у Костенка, котрі потім повторив Домотенко, і котрі, як я зауважив вище – стали частиною комуністичного (і посткомуністичного) Корпусу обухівських міфів.
Це:
ОБУХ
… «Обух – управитель Острозького, котрого той поселив тут». Для чистоти експерименту уточню, шо Обух згадується як анахорет на хуторі і ВСЕ. І за Дорогостайських, а не Острозьких.
КРІПАЦТВО
Згідно з ним в 1797 році Обухів було закріпачено. «Частину віддали Бердяєвим, частину - казні». Ця фраза поклала початок ще одному міфу про вільних «казених» обухівців і панських «кріпаків». Якщо я не помиляюся, то
- Половина Обухова була дарована Бердяєвим в 1797 чи 1798 роках.
- До цього його вже років 100 віддавали на «прокормление» половину – київським комендантам (казні), половину - київським губернаторам (умовно панам). До Бердяєва їх було з півтора десятки. Звичайно ж, ВСІ селяни горбатилися на панів, платили якісь оброки і тд.
БАРДЄЄВ не БЕРДЯЄВ
Костенко використовує саме першу форму, ту, яку потім дуже любили Панченко і Домотенко. Звичайно ж, простонародну і юридично неграмотну як і будь-яке інше перекручене прізвище.
Звідси і «Бардіївка з кріпаками» і «Кип’яча з казеними селянами».
ПРЕДКИ МАЛИШКА
- «Ніколи не були кріпаками, бо належали до козацького стану, а згодом були «казеними селянами»... Не беруся стверджувати зворотнє, втім, в Румянцевського переписі 1766 року немає ні людей з прізвищем Малишенко (початкова форма Малишка), ні козаків, котрі не відробляли і не платили. Ну і сама фраза «перекази з діда-прадіда» це майже 100% деза.
Втім, є і цікаві згадки.
- Те, що у родини була земля «біля Буртів». Урочище Бурти, Буртова могила згадується ще в середині 18 ст. Колись ми шукали її і знайшли. Щоправда, місце, її самої, здається, вже немає.
Далі буде.
А поки, якщо цікаво, можна почитати про:
