ЩО ЗА ДОКУМЕНТ:
- є однією з найважливіших і найдавніших картографічних праць Кароля Пертееса (або Яна Бакаловича) на службі короля Станіслава Августа Понятовського.
ПОХОДЖЕННЯ І АВТОРСТВО:
- карту було створено близько 1764 року. Її повну назву на звороті наклейки написав королівський архіваріус К. В. Фрізе. Деякі дослідники приписують її авторство Яну Бакаловичу.
ПРИЗНАЧЕННЯ КАРТИ:
- документ було створено для ілюстрації та перегляду південної ділянки кордону між Річчю Посполитою та Російською імперією.
ПРАВОВА ОСНОВА:
- лінія кордону на карті посилається на положення так званого Гжимултовського договору («Вічного миру») 1686 року, який закріпив так зване польсько-російське перемир'я на багато десятиліть.
ЗОНА:
- показано території вздовж кордону, починаючи від району навколо річки Боровичі Великі (біля Краснополя та Красного Заборжа) і до Києва та Білої Церкви.
Оригінал цієї карти зараз зберігається в Центральному архіві історичних документів (AGAD) у Варшаві.
***
ОЙКУМЕНА:
В нижній течії р.Стугни (Обухів-Українка) і середній р.Красної (Трипілля – Перегонівка), а також в степовій «кишені» між ними нічого сильно особливого немає.
Єдине, що кидається в очі – купа нечитабельних або спотворених назв. Нічого дивного для середини 18 ст і карти такого розміру, мабуть немає. Як чули так і писали, копіювали, картографували.
ГІДРОНІМИ
1. Fl.Boristenes («fluvius Boristenes») – річка Борисфен, вона ж Дніпро.
2. Безіменна заплава Дніпра від Китаєвого і Лісників до Злодіївки в гирлі Стугни + борова тераса («піщана дюна) з єдиним населеним пунктом, котрий я переклав як «Козиний хутор».
3. Є Стугна, хоча її назву в нижній течії я не помітив.
4. Те саме з Красною.
5. Аршинка і шось типу «Берестянка» (погано видно, але, семантично подібне урочище там було).
6. Головна річка Обухова перестала ділитися на верхню частину (одна з приток) – Кобрину і нижню – Лукавицю, і зафіксована як «Кобрин».
ПОСЕЛЕННЯ:
1. Вище вказані «Козиний хутір» і «Злодіївка»
2. Безрадичі і Містечко (ур. Городок, ймовірно, середньовічний Тумащ) – різні населені пункти.
3. Owichow – максимально дивний варіант назви «Обухів», я навіть не повірив зразу. З цікавого – на тілі міста позначений збудований в 1741-1752 роках ретраншемент або, як казали у народі – «городок» (дав назву однойменній горі).
4. Ідентифікується с. Красне. На місці Дерев’яни щось на літеру «Б» з нечитабельною назвою.
5. З сіл в середній течії Красної, котрі я зміг прочитати видно Гусачівку, Григорівку, Матяшівку, Семенівку, Перегонівку, Василів.
ДОРОГИ:
1. Західніше Обухова якась велика, ймовірно, тодішня дорога на БЦ.
2. Зі східного боку є все той же перетин «Довгого валу» і «Перехресного валу» в районі Дерев’яни.
3. Відтинок від неї мав би вести до Григорівки, але позначений дещо вище.
КУРГАНИ:
1. Три кургани відповідають на питання одного з попередніх постів по зв’язок доріг з сусідських долин до Обухова/перетину цих доріг. Є в районі Красного, Дерев’яни і Григорівки.
Це цікаво, бо, здається, у 19 ст. ті, що біля Дерев’яни вже відсутні.
