Джерело: medicalxpress.com, переклад: Хроніки Обухова
Люди, які після інсульту страждають на депресію, можуть мати підвищений ризик погіршення здоров’я та навіть смерті протягом наступних 10 років. Про це свідчать результати нового дослідження, проведеного вченими з Королівського коледжу Лондона (King's College London).
Команда дослідників виявила, що постінсультна депресія (PSD) має серйозні довгострокові наслідки для виживання та якості життя пацієнтів. Висновки підкреслюють необхідність довготривалої психоемоційної підтримки під час реабілітації після інсульту.
У межах дослідження понад 2500 осіб, які пережили інсульт, були включені до Південно-Лондонського реєстру інсультів (South London Stroke Register). Стан їхнього здоров’я відстежували протягом 10 років, щоб оцінити довготривалий вплив депресії.
Згідно з даними, опублікованими в журналі The Lancet Regional Health – Europe, 36% пацієнтів мали ознаки депресії через три місяці після інсульту. Люди з PSD мали втричі вищий ризик розвитку довготривалої фізичної інвалідності та на 30% вищу ймовірність смерті упродовж десятирічного періоду, у порівнянні з тими, хто депресії не мав. Вони також гірше справлялися з повсякденними завданнями та мали нижчу якість життя.
Якщо депресія зберігалася на першому або п’ятому році після інсульту, це підвищувало ризик смерті, фізичної інвалідності та зниження якості життя. Натомість ті, хто відновився від депресії в перший рік, мали такий самий ризик смерті, як і ті, хто взагалі не мав симптомів PSD.
Одужання впродовж першого року також асоціювалося зі зниженим ризиком повторного інсульту, кращими фізичними показниками та вищою якістю життя. При цьому момент появи депресії не мав великого значення — важливішим був сам факт одужання.
Довготривалі наслідки не можна ігнорувати
Авторка дослідження Лу Лю, аспірантка з King's College London, зазначила:
«Постінсультна депресія пов’язана з вищою смертністю та гіршими функціональними результатами. Але раніше дослідження зазвичай тривали менше року. Ми показали, що ефекти депресії після інсульту можуть зберігатися протягом десятиліття. Це свідчить про критичну важливість вчасного виявлення та лікування депресії».
Діагностику депресії здійснювали за допомогою анкет. Також оцінювали здатність пацієнтів до самообслуговування, фізичну незалежність та загальний рівень психічного й фізичного здоров’я.
Недооцінена проблема через роки
За словами професора Янчжуна Ванга, статистика з King's College London, проблема часто ігнорується після перших місяців:
«Ми помічаємо депресію одразу після інсульту, але через п’ять чи шість років її вже ніхто не перевіряє. А дарма — вона не менш небезпечна. Наші дані показують, що PSD залишається серйозним фактором ризику навіть через роки».
Співавтор дослідження доктор Метью О’Коннелл додає:
«Південно-Лондонський реєстр є унікальним тим, що відстежує пацієнтів протягом такого тривалого часу. І наші результати свідчать: ті, хто долає депресію, мають значно кращі показники в довгостроковій перспективі. Це означає, що лікування депресії може позитивно вплинути на загальний стан здоров’я».
На жаль, нині післяінсультна реабілітація в основному зосереджена на фізичному одужанні. Психічне здоров’я часто перевіряється лише на початковому етапі. Дослідники сподіваються, що їхня робота стане поштовхом до включення довготривалої психологічної підтримки в програми реабілітації.
Хоча потрібні додаткові дослідження ефективних методів лікування PSD, вже сьогодні очевидно: без уваги до психічного стану повноцінне одужання неможливе.
