Йоль, Педина і мертвонароджене припущення
20:17 18.12.2022
Йоль, Педина і мертвонароджене припущення
Чайковський Мирослав
Чайковський Мирослав

До Йоля менше тижня і Хреста на Педині треба «годувати».

Вам цікаво, як можна вважати себе буддистом і при цьому практикувати неоязичницькі ритуали біля християнських символів?

Запросто, якшо ставитися до цього з позицій постмодернізму, іншими словами, - іронічно, геймифіковано.

Інакше рано чи пізно як пише Вітя Пелєвін в своїй книзі про «битву масонів і чекістів» можна вийти на питання кшталту:

«… світом правлять фінансисти. Фінансистами – масони. Масонами – рептилоїди. А хто править рептилоїдами?»

Можливо тому я іронічно ставлюся до всіх цих консервативних мета-модернів і можу «практикувати» (сарказм) суміш будь-чого.

Втім, зараз мене цікавить інше. Попри те, що етнограф (ка) М. Новицька у 1925 році записала легенду про розбійника Педину, хрест на горі і баржі під нею, ЧІТКОГО зв’язку між сабжем і хрестом немає.

Відтак, цілком можливо, що версія «Хрест на могилі козака» це пізніший або інший різновид легенди про Педину.

Мене ж після статті «ВПЛИВ ІСТОРИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ МЕЖOВИХ ЗНАКІВ В УКРАЇНІ» (І. ТРЕВОГО, Є. ІЛЬКІВ, М. ГАЛЯРНИК, Б. СЕМКІВ) зацікавило інше.

Чи не міг Хрест, котрий за словами Новицької (і авторів статті по суті) періодично оновлювався відпочатково бути МЕЖОВИМ ЗНАКОМ?

Да, ми знайомі з копцями на Козаровому шпилі на карті, ймовірно, 17 ст і трагікомічними інсинуаціями довкола них (перенести їх, а значить і кордон володінь між Трипіллям і Обуховом за допомогою возів).

Хрест це теж уособлена межа, тільки іншої форми.

Згідно з авторами статті:

Ідея

1. Після прийняття християнства недоторканність меж перенесли на хрести. Межові хрести були зручними граничними знаками для розділення земель, з одного боку, розмежовували територію, а з другого – освячували її. Про це згадано в грамоті великого князя Всеволода.

Форма

2. Межовим знаком могли бути також стовп або дерево (переважно віковічні дуби) із вирізаними на них хрестами.

Приклад

3. Село Грабівка було відмежоване від інших сусідніх сіл кучугурами, званими тоді “копицями”. Вони мали різний вигляд. Це були прості дерев’яні зруби або хрести, вкопані в землю.

Звичайно, я не стверджую, що Хрест був межею, хоча би тому, шо уявлення не маю кого з ким, чого з чим і від чого міг бодай теоретично відмежовувати.

Чисто теоретично це могло бути і шось типу т. зв. «робленої могили» - у козацькі часи їх зводили як межові знаки на кордоні та спостережні пункти так звані бекети. Правда, який на Педині кордон і чому не ставити бекет глибше в степ (власне, Перепетове поле) - питання.

Тому думка про те, шо Хрест міг межувати різні частини історичного Обухова схожа на протяг – в ушах шумить, а вітру не видно.

Втім, питання, яку саме роль грав Хрест - лишається відкритим.