Джерело: medicalxpress.com
Новий науковий огляд, опублікований у журналі Translational Neurodegeneration, проаналізував дослідження за останні 15 років, щоб з'ясувати, чи здатна кетогенна (кето) дієта захистити мозок від таких недуг, як хвороби Альцгеймера, Паркінсона, Гантінгтона, розсіяний склероз та бічний аміотрофічний склероз (БАС). Зазвичай клітини мозку використовують для енергії глюкозу, проте у хворих на ці недуги процеси її засвоєння порушуються. Високожирова та низьковуглеводна кето-дієта перемикає метаболізм на спалювання жирів, змушуючи печінку виробляти кетонові тіла, які стають альтернативним джерелом палива для нейронів і відновлюють енергетичний баланс мозку.
Хоча згадані захворювання мають різні симптоми, їх об'єднують спільні приховані механізми: руйнування нервових клітин, хронічне запалення та дисфункція мітохондрій — клітинних енергетичних станцій. Кето-дієта, яку ще у 1921 році лікар Расселл Морс Вайлдер розробив для лікування епілепсії у дітей, діє комплексно на всі ці чинники. Окрім забезпечення мозку енергією, вона запускає автофагію — природну систему клітинного очищення, яка допомагає видаляти пошкоджені компоненти та токсичні білкові бляшки. Також дієта знижує окислювальний стрес, заспокоює запальні процеси та позитивно змінює мікробіом кишківника, зменшуючи кількість бактерій, пов'язаних із запаленнями, та підтримуючи мікроби, що зміцнюють кишковий бар'єр.
Клінічні дані показують реальні покращення у пацієнтів: люди з хворобою Альцгеймера демонструють кращу пам'ять, вищу якість життя та відновлення повсякденних функцій без серйозних побічних ефектів. У пацієнтів із хворобою Паркінсона на кето-дієті фіксують приплив енергії, зменшення втоми та покращення рухових функцій. Проте довгострокове дотримання такого суворого раціону залишається серйозним викликом, через що багато учасників кидають дослідження. Крім того, на початковому етапі переходу на жирове паливо люди часто стикаються з так званим «кето-грипом», який супроводжується головним болем, втомою, нудотою та запамороченням.
Автори огляду підсумовують, що кетогенна дієта впевнено завойовує позиції як перспективний підхід до боротьби з руйнуванням мозку завдяки своєму різнобічному біологічному впливу. Сучасні ліки здебільшого лише полегшують симптоми, але рідко зупиняють відмирання нейронів, тому дієтологічні стратегії викликають величезний інтерес. Попри обнадійливі результати доклінічних та невеликих клінічних випробувань, перед науковцями все ще постають серйозні запитання щодо довгострокової безпеки, ефективності та практичної реалістичності тривалого дотримання такого раціону пацієнтами у реальному житті.
