Джерело: phys.org, джерело: University of Tübingen, переклад: Хроніки Обухова.
***
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Science Advances 16 серпня, населення Європи різко скоротилося під час найхолоднішого періоду. На заході континенту мисливці-збирачі ледве не зникли через екстремальні кліматичні умови.
Доктор Ганнес Ратманн із Сенкенберзького центру еволюції людини та палеоекології при Університеті Тюбінгена розробив новий метод аналізу викопних решток за допомогою алгоритму машинного навчання, який дозволив проаналізувати зуби понад 450 людей з усієї Європи, що жили в період між 47 000 і 7 000 роками до н.е.
Зуби як ключ до минулого
Зуби, найтвердіша тканина в людському тілі, зберігаються краще за інші частини скелета. Це дозволило вченим зібрати величезний набір даних, який перевершує попередні дослідження генетичних і скелетних решток. Використовуючи морфологічні особливості зубів, такі як кількість і форма гребенів, канавки на жувальних поверхнях, вчені змогли відтворити генетичні зв’язки між різними групами людей без потреби у добре збереженій ДНК.
Дослідження виявило, що з 47 000 до 28 000 років тому популяції Західної та Східної Європи були генетично добре пов’язані між собою. Це узгоджується з археологічними знахідками, які вказують на подібності в знаряддях праці та мистецтві з різних регіонів Європи того часу.
Однак у період між 28 000 і 14 700 роками зв'язки між Західною та Східною Європою зникли, що супроводжувалося значним скороченням чисельності населення. Цей період відповідає найхолоднішим фазам останнього льодовикового періоду, коли великі ділянки Європи були покриті льодовиками, що змушувало людей переміщатися на південь і жити в ізольованих зонах з більш сприятливими умовами.
Наслідки кліматичних змін
Результати дослідження показали, що погіршення клімату спричинило кардинальні зміни в екосистемах, які вплинули на харчову базу мисливців-збирачів. Зміна степової рослинності на тундрову ландшафт змінила місця проживання тварин, на яких полювали люди.
Дослідження також виявило, що популяції Західної Європи в цей період зникли, і на їх місце прийшли нові групи людей зі Східної Європи. Коли клімат почав пом'якшуватися після 14 700 років тому, популяції знову почали рости, а контакти між західними та східними регіонами відновилися.
Новий метод аналізу минулого
Команда науковців також розробила інноваційний метод аналізу морфологічних даних за допомогою алгоритму машинного навчання під назвою Pheno-ABC. Цей метод дозволяє виявляти найбільш ймовірні демографічні сценарії, що раніше було неможливо без добре збереженої ДНК.
"Наше дослідження проливає світло на демографічну історію європейців льодовикового періоду та показує, як зміни клімату та середовища проживання суттєво впливали на життя прадавніх людей," зазначає доктор Ратманн.
