Пошук

Магія Вовчої гори

Магія Вовчої гори

Вперше я прочитав про обухівську гору з такою назвою у виданні Народної Ради Обухова. Звичайно, вже за якийсь час наша група "мисливців за топонімами" взяла слід і завдяки одному з учасників, мешканцю Зеленого гаю з позивним "Білий вождь" (ака Богдан Левченко) практично зразу локалізувала місцину.

З цікавого і неочевидного:

  1. ВОВЧА ГОРА - архаїчний, рідкісний і здається, вже відмерлий топонім, котрим зараз не користуються.
  2. Це дуже живописний надзаплавний мис літописної притоки Кобрини річки ХОРОШНІ, на витоках котрої згідно з картосхемою 16 ст. ніби-то стояв один з перших тутешніх хуторів - ТЕРНКИ (але, це не точно). Місце розташування - СІВЧИНА (СОЙЧИНА) ДОЛИНА, ще одна назва родом з 18 століття.
  3. В материковій частині гору, схожу на вовчу морду (чисто суб'єктивна алюзія) підпирає відносно молода і густа дубрава (був би марійцем, влаштував би там кереметь - священну рощу). З обох боків і на горизонті - досить глибокі яри-заплави, дикі як і колись.
  4. І найцікавіше. Гора вузька і витягнута як стилет. Але починаючи з умовної середини її майже навпіл ділить рів невідомого походження, котрий добігає до краю і зникає в заростях перед і під горою. Визначити його функціональне призначення нам так і не вдалося навіть на рівні мінімально обгрунтованої гіпотези.

Єдине, шо так чи інакше очевидно і якось корелює з ситуацією це будинок і дорога черед гору на карті 1837 року. Але чи можна співвіднести залишки рову ВЗДОВЖ гори з дорогою - питання.

ВОВЧА ГОРА - архаїчний, рідкісний і здається, вже відмерлий топонім, котрим зараз не користуються
ВОВЧА ГОРА - архаїчний, рідкісний і здається, вже відмерлий топонім, котрим зараз не користуються
Читайте також:

Коментарі