Трипілля і непрочитані села на карті Дніпра в 1740 році

Більшість дослідників знає, що такі штуки як задокументований родовід і карти нашої території з’являються лише у 18 ст.

Звичайно, великі міста і крупні шляхетські родини це правило може обходити. Але, якщо ваші предки селяни з села, здебільшого їх і його історія губиться на порозі 18 ст. Так, наче падає у прірву. Причина проста - відсутність документації. Інколи є спорадичні згадки.

Приміром, про Обухів. Можливо, саме завдяки історичному везінню Обухів є у «Книзі підкоморія» і «Люстрації Обухівського замку» початку 17 ст. А обухівці є у «Люстрації» і трохи по козацьких сотнях.

Все це дає певне уявлення про його топографію і населення. Котрі, втім, сильно міняються (розширюються в ситуації з топографією, і заміщаються – населення) у 18 ст.

Про це свідчать «Румянцевський перепис» середини цього століття і карти території, від Київської губернії в цілому, до Обухова (Трипілля, Стайок і тд) – зокрема.

Карти 18 ст – дуже схематичні і досить примітивні. Часто на них більше немає, ніж є. Поза тим, це історичні документи, котрі дозволяють зрозуміти як розвивалася територія.

З переписами краще. Їх пізнавальний об’єм значно більший. Приклад – все той же Румянцевський перепис 1766 з котрого можна узнати майже все: де жили, що робили і тд.

Мабуть тому я конструктивіст і реальним початком формування українського етносу, його культури і тд вважаю Новий час, а ще краще і пізніше – з 18 ст, а не всю цю маячню про «трипірців» і і тп.
***
1740 РІК.

• В УКРАЇНІ добігає кінця Гетьманщина. На лівому березі козаків щимлять предки Путіна, на правому – гайдамаки святять ножі на предків Навроцького.
• У КИЄВІ розводить бурну діяльність тодішній найвідоміший уродженець нашого краю – Тимофій Щербацький, котрий розбудовує Лавру.
• Біля ОБУХОВА І ТРИПІЛЛЯ проходить російсько-польський кордон з його «форпостами». В самих селах в цей час будують ретраншенменти.

Відбувається рух населення з півночі Київщини, Чернігівщини, Переяславщини. Воно поступово опановує знелюднене Руїною російсько-польське порубіжжя. Обухів, зокрема.

Так чи інакше, 1740 (18 ст, загалом) – більш ніж знаковий. Закінчується Польща, приходить росія. Козацтво як стан занепадає, шляхті краще. Настільки, що південь Київщини освоюють дрібні голодранці-гербоносці з Галичини і Волині, станова ємність котрих переповнена. В сучасній кліометрії це називається «перевиробництво еліт».

Перша половина 18 ст на Київщині загалом і в ойкумені (нижня течія Стугни), зокрема – це час міграцій, кордонів і контрабанди. Занепаду козацтва і його еволюції в гайдамаків.

Це продовження Руїни, крізь розвалини котрої вже видніється ще кволий паросток майбутньої української нації.
***
ЩО Є НА КАРТІ
На уривку карти, котра умовно називається «Дніпро, 1740) ідентифікуються:
1. Київ
2. Лавра
3. Видубичі
4. Трипілля
Наступними трьома пунктами в межах нашої ойкумени мають бути:
5. Халеп’я
6. Витачів
7. Стайки
Але, жодне з них на підписане не схоже.
***
ПИТАННЯ: ЩО ЦЕ ЗА СЕЛА?
Моя початкова версія полягала у тому, що на карті позначені саме укріплені населені пункти по Дніпру.

Але, по-перше – забагато, а по-друге – на обох берегах Дніпра.

Ваші версії.