Три роки тому я висловив припущення, що т.зв. «КУХМІСТРОВИЙ» (Березовий) гай з «Книги київського підкоморія 1584 – 1644 років» знаходився на території села Дерев’яна (текст - https://surl.li/kljubd). Втім, попри формулу згідно з котрою «знання це коли чоловік впевнений у тому, що каже», моя версія – «знання це коли чоловік ні в чому не впевнений». Принаймні, якщо він дослідник, а не результат інгрибідингу.
Далі гірше. Кілька днів тому я спробував прикласти до «Кухмістрового гаю» ще два суміжні локуси – «РІЧКУ (стужку, струмок) МАЛЮЖЕНКА і однойменну «МОГИЛУ». В ситуації з Дерев’яною це зручно: є струмок Нетека і був курган прямо над його витоком. Начебто все сходиться.
Але, сумніви – це ознака сили, а не як вважають шизоісторики – слабкості. В гіпотезі про Дерев’яну («Деревенная пуща») все чудово, все згадується: і береста, і вали; все є: і струмки, і кургани. Проблема тільки в одному - всі три локації це ПРАВИЙ, а не ЛІВИЙ берег Красної. Іншими словами це територія не між долинами Кобрини і Красної, а між Красної і Бобриці.
***
Відтак, моє нове припущення зміщується за Красну, в район сучасної південної околиці Трипілля. Чому так?
Відтак, ретельна обсервація території + допит місцевого населення могли би дати відповідь на питання. Хоча не факт, в моєму особистому анамнезі Трипілля вперто тримає статус «партизанського села» (не чув, не знаю, спитаю, а ви звідки, шо тут шукаєте і тд).
Ну і з простого. Малюженко, ймовірно, прізвище. Цілком живе і зараз. Вжиткове чи ні? Швидше – ні. Але, виключати не можна нічого. Після «Циганських могил», «Руд» і тд і тп я припускаю існування 500-річних гідронімів-маклаудів. Хоча назви саме цієї водойми, притоки Красної, не знайшов.
