Джерело: livescience.com, переклад: Хроніки Обухова
Науковці з Університету Кореї та їхні колеги провели експеримент, у якому учасникам пропонували моральні дилеми — вибір між утилітарним (мінімізувати шкоду) і деонтологічним (дотримання правил) рішенням. Паралельно досліджували здатність учасників відчувати своє тіло: їм пропонували порахувати удари свого серця за певний проміжок часу, а серцебиття фіксували приладом.
Результат: ті, хто точніше визначав свої серцеві ритми, частіше ухвалювали ті самі рішення, що й більшість інших. Це було справедливо незалежно від типу дилеми.
На думку авторів, тілесні сигнали можуть попереджати людину про можливу соціальну напругу — а отже, стимулювати до поведінки, яка відповідає нормам. Водночас це знижує "енергетичне навантаження" на мозок.
«Наш мозок створений так, щоб економити ресурси й уникати конфліктів, — пояснює Хакджін Кім, співавтор дослідження. — Якщо ми розуміємо очікування інших, це дає змогу уникнути зіткнень».
У дослідженні взяли участь 104 студенти з Південної Кореї. Їх також піддавали скануванню мозку в стані спокою, щоб визначити, які ділянки мозку активуються в процесі оцінки та прийняття рішень. Активність у медіальній префронтальній корі — зоні, пов’язаній із соціальним судженням — була більш вираженою у тих, хто краще відчував своє тіло.
Ці результати ще потребують підтвердження в реальних умовах морального вибору, зазначають науковці. Однак уже зараз вони відкривають нову теоретичну рамку для розуміння моральної поведінки, зокрема в культурному та цифровому контекстах.
«Ми ще не до кінця знаємо, як саме тіло впливає на наші вчинки в реальному часі, — зазначає когнітивна нейробіологиня Тамамі Накано. — Але ця робота змушує нас подивитися на мораль як на щось глибше, ніж просто соціальні правила».
