"Нова обухівська людина" як продукт майбутнього обухівського міфодизайну

Іншими словами, ми повинні тягнути собі в хату все шо можна, замість викидати.

Мені важко мислити категоріями всієї країни, оскільки бачити Бруно Шульца в себе вдома я хочу, а Булгакова, приміром, ні.

Втім, питання в іншому. Як прикласти цей підхід до Обухова? Для цього проаналізуємо існуючий стан речей.

В Обухівському міфодизайні є три ітерації:

• ПІЗНЬОРАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД (міф про заснування Обухова, міф про Обуха, Малишків край і тд, власне, всі ці малонаукові компартійні і номенклатурні забаганки епохи).
• ПОЧАТКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (міф про ексклюзивність «корінного населення» - ця недолуга реакція на побутове хамство нових жителів міста з числа працівників промзони. При тому, що приватний сектор Обухова, безумовно, і досі є становим соціокультурним хребтом міста, вивчення котрого необхідне).
• СУЧАСНИЙ. Характеризується повною відсутністю будь-яких значимих спільних символів, продукування котрих дозволяло би відчувати себе жителем Обухова незалежно від мови, релігії, походження і тд. Очевидно, що Малишко, а зараз рушник декорують культурні образи території, втім, навряд чи об’єднують з огляду на відсутність потрібного функціоналу.

***

ЩО РОБИТИ І ЯК З ЦИМ БОРОТИСЯ?

• ВІДКИНУТИ закладений ще у радянський час принцип надання статусу «почесного громадянина» міста зі всіма цими грамотками, медальками і тому подібними «левченкізмами».
• ЗДІЙСНИТИ аудит історичних і культурних персонажів і розробити новий, обов’язково рухомий пантеон, котрий включатиме в себе як вже відомих, так і нещодавно «відкритих» персонажів. Перший крок до цього – перейменування вулиць, вже був зроблений.
• ПРОДИСКУТУВАТИ (без головної страви обухівської кухні - хейту) персонажів з нього, оскільки попри моє прагнення до інклюзивності частина з них може бути ну сильно зашкварена, а відтак і полемічна (приміром, чекісти).
• ЗРОЗУМІТИ і зафіксувати, що ексклюзивність, зверхність і нічим не обгрунтована гординя – це традиція наших злосусідів-андрофагів за поребриком. Нагадаю, що свого часу я проаналізував місце народження більшості обухівських митців. Якщо 10% з них припадає на сам Обухів – це буде норм. Але, навряд. Обухів і його культура – це завжди динамічне тло в основі котрого лежать демографічні зміни.

***

На виході має відбутися перепрошивка додатковими іменами, подіями і місцями – цими трьома фреймворками нового культурного коду Обухова. І коли будь-яке місце в Обухові для його жителів матиме чітке історичне (або культурне), а не лише побутово-утилітарне значення, тоді ми зможемо говорити про вихід із парадигми «свої-чужі», «наше – їхнє» і солідаризацію громади не лише за класичними зразками Драгоманова, але і таку, що дає надію на перспективу.
***
"НОВА ОБУХІВСЬКА ЛЮДИНА" знає ВСЮ історію Обухова; ВСІХ «богів» долини Кобрини; ВСЮ територію як взаємодоповнюючі, а не виключаючі.
У цьому її сила і перспектива.
ПС. Де зняті ці фоти зрозуміло.
ПИТАННЯ: ким, коли і хто на них.