В ЧОМУ ЇЇ ОСОБЛИВІСТЬ?
1. Вона крайня зі списку дуже нечисельних археологічних праць про Обухів, найсвіжіша. Це добре, що дядьки з таким іменем (хоча і не дуже контактні) до цих пір цікавляться Обуховом.
2. Локація, котрої вона стосується це т.зв "гора-предок" згідно з фен-шуєм (ненаукова позиція). Втім, вона є "горою-предком" згідно з археологією (наукова позиція).
3. В перспективі це наш туристичний Сіон - там є де розходитися, розповісти, пофоткати і заселфитися.
***
ЗАУВАГИ
1. Я прочитав її і законспектував. Мені вона здалася полемічною не лише по суті, але і згідно із задумкою автора.
2. Справа у тому, що в українській археологічній науці відсутня однозначна версія еволюції ранніх слов'ян в межах археологічної локації ОБУХІВ-2.
2. Якшо не брати до уваги одну з перших (чи першу) спробу датувати всі археологічні комплекси цієї багатошарової локації (а згідно з Кравченко їх ШІСТЬ), весь сир-бор, наскільки я розумію стосується її фінального етапу, котрий
- одні (пр. автор статті тов. Петраускас) вважають ВОЛИНЦІВСЬКИМ, інші (якшо я не помиляюся) - ЛУКА-РАЙКОВЕЦЬКИМ.
3. Крім того, частина дослідників вважає, що "волинцівський" двіж тут є похідним від попереднього "празького" (автор статті), інші притримуються класичнішої версії, згідно з котрою "волинцівський ексклав" від Києва до Канева з'явився у наших краях з батьківщини предків - Лівого берега Дніпра.
4. В межах Обухів -2 і складових його локацій (Козарів шпиль, Остапова долина, Панський ліс і тд) є ще купа цікавих тєм на кшаталт (хронологічно)
- ймовірної кімерійської присутності у "залізі"
- скіфів з Обухів-5 поруч
- чи чмирили зарубинців з Козарового шпиля зальотні сармати
- звязок із салтівською культурою (хозарами) - торговий, передусім
- ну і головне - куди пропадає життя з Обухів-2 приблизно в середині 10 ст, чи не підсуєтилися тут скандинавські карателі, збирачі данини.
***
РЕКОНСТРУКЦІЯ
Я колись писав про це, але, нагадаю, що +- в середині 1 тис. н.е. місцеві жили в напівземлянках і мене тут премного цікавили їхні печі.
Власне, і те й інше цілком піддається реконструкції у вигляді скансена, дешевшого ніж, приміром, ціле городище.
Але, туризм як рибалка - починати можна з невеликого гачка.
***
КОНСПЕКТ
Перехідний період у культурі слов’ян: дослідження поселення Обухів-2
Дослідження поселення Обухів-2 дозволяють простежити зміни в культурі слов’ян у VII-VIII століттях. Автор аналізує археологічні матеріали двох послідовних житлових споруд, що відображають перехід від празької до волинцевської культури на Правобережжі Дніпра.
Основні положення
1. Археологічне значення поселення Обухів-2
2. Хронологія та культурні трансформації
Поселення демонструє перехід між празькою (VI-VII ст.) та волинцевською (VIII-IX ст.) культурами, що є ключовим моментом у розвитку слов’ян напередодні утворення Київської Русі.
3. Дослідження житлових споруд
Об’єкт 2а (нижнє житло, VII ст.)
Напівземлянка з піччю, вирізаною в материковому ґрунті.
Ліпний посуд характерний для празької культури.
Об’єкт 2 (верхнє житло, VIII ст.)
Більш простора напівземлянка з глинобитною піччю.
Виявлено залізні предмети, пряслиця, кістяні проколки.
Посуд сахнівсько-волинцевського типу, що підтверджує перехід до нової культури.
4. Ознаки культурної наступності
Споруди розташовані одна над одною, що свідчить про безперервне використання території.
Послідовний розвиток кераміки – збереження традиційних форм із поступовим переходом до нових типів.
Зміни в будівництві печей: перехід від вирізаних у ґрунті до окремо зведених конструкцій.
Стійкість побутових традицій: знахідки пряслиць і проколок у житлах обох періодів.
Висновки
Стаття є важливим внеском у дослідження переддержавного періоду історії слов’ян та процесів етнокультурної трансформації.
***
ЛІТЕРАТУРА
1. "ОБУХІВСЬКІ ХАТКИ" ПЕРЕДКНЯЗІВСЬКОЇ ДОБИ
2. ОТ МЕРТВОГО ОСЛА УШИ» В ДОКНЯЗІВСЬКОМУ ОБУХОВІ
3. ТОПОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЛОВ'ЯНСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ НА ТЕРИТОРІЇ ОБУХОВА. ГІПОТЕЗА
4. "ОБУХІВСЬКІ" ПЕЧІ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ I тис.н.е І РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ З ВІДТВОРЕННЯ
