Обухівські "острови": від Кораблища до Човнища

Відверто кажучи, мене завжди мало цікавили люди і події. Магістральна лінія мого інтересу до історії Обухова і краю це так звана історична географія, історична топоніміка.

Іншими словами, не “ХТО” і “ЩО”, а здебільшого “ДЕ”. Відтак, станом на сьогодні у мене є 3 улюблені біляобухівські назви:

1. Хутір “ЛЕМБА” за Германівкою з карти Обухова 1924 року.
2. Хутір “ТЕМНИЙ ЛУГ” біля Козина з праці “Список населенных пунктов Киевской губернии», 1900 року.
3. Острів (саме так) КОРАБЛИЩЕ в районі Підгірець-Безрадич (пізнє середньовіччя - модерн).

Перша назва у мене асоціюється з Рембою з улюблених “Хронік Амбера”.

Друга дарк-фолкова з огляду на саму лише семантику.

Третя заінтригувала не зовсім характерною для нашої місцини, назвою.

Отже,

ЩО ТАКЕ КОРАБЛИЩЕ? (ДОКУМЕНТАЛЬНА ВЕРСІЯ)

Згідно з Актами і документами Михайлівського Золотоверхого монастиря (1522–1785) вперше ця назва згадується у привілеї короля Олександра від 27 липня 1496 року київському воєводі Димитрію Путятичу.

Згодом вона згадується у документах 1563, 1570, 1646, 1701, 1578, 1747, 1786 і тд.

Практично в усіх випадках є три спільні риси:

• назва - Кораблище (Korabliszcza),
• Статус - «острів»,
• Призначення — сінокіс (луга).

ЩО ТАКЕ КОРАБЛИЩЕ? (ГЕОЛОГІЧНА ВЕРСІЯ)

Тут складніше і тому я дозволю собі опуститися з рівня гіпотези до банального припущення.

Справа у тому, що місцина, де знаходився “острів Кораблище” свого часу (біля 13 000 років тому) була треком, на котрий припав гідроудар під час прориву палео-Дніпра з морен південної Білорусі.

В наших краях його сліди це величезна піщана дюна між двома обухівськими дорогами. Зараз вона заросла хвойним лісом, котрий можна бачити напроти Козина.

В Херсонській області це, приміром, Олешківські піски — найбільша природня пустеля Європи.

Власне кажучи, в геології ця територія називається “Підгорецькі деформації” і є, дуже ймовірно, результатом селевого потоку з Полісся.

По суті це реліктова заплава Дніпра, котра до початку 20 століття (1905 - будівництво дамби в районі Видубичів) мала вигляд величезного болота від південних околиць столиці до Трипілля.

Його залишки сьогодні — урочище Гощів біля Обухова.

Відтак, “острів” - це, ймовірно, палео-острів, піщана дюна, намита під час прориву палео-Дніпра.

А сам термін “острів” є означенням підвищення над в цілому заболоченою місцевістю.

ЩО ТАКЕ КОРАБЛИЩЕ? (АРХЕОЛОГІЧНА ВЕРСІЯ)

Є припущення, що острів Кораблище колись — це урочище Човнище сьогодні.

Відтак, згідно зі радянською археологічною працею

1. “... в північній околиці села (Підгірці, прим. авт.) , в урочищі Обірок та Човнище, розташований між Козинською піщаною грядою, вкритою лісом, та корінним правим берегом Дніпра в 1950 році досліджено два поховання та поселення з залишками жител та бронзоливарної майстерні ранньозалізного віку V – IV століть до нашої ери, яке дало назву археологічної підгірцівської культури.
2. ... В 1915 році знайдено скарб V – III століть до нашої ери бронзових прикрас (нашийне намисто з довгастих трубочок та трикутними підвісками, ажурна підвіска, шпилька, ажурна бляха, пластинчатий диск, тощо) підгірцівської культури.
3. ... В урочищі Обірки та Човнище – поселення тшинецької культури. В урочищі Човнище в 1950 році виявлено поселення та скарб бронзових речей чорноліської культури. Знайдено велику чорноліську глиняну ливарську форму для кельта.

ЩО ТАКЕ КОРАБЛИЩЕ? (СЕМАНТИЧНА ВЕРСІЯ)

Тут складніше. З іншого боку за відсутності робочих версій можна висувати прості.

Такі як:

• Кораблище — це місце, де приставали човни, котрими пересувалися болотом.
• Кораблище — це місце, біля котрого знаходилася Безрадицька пуща (“будівельний ліс”).
• Кораблище — це просто форма дюни.

Так чи інакше, вона прослідковується на старих картах і майже невидима на нових. Пов’язано це, ймовірно, з осушенням території колишнього болота і втратою “островом” своїх візульно фіксованих меж.