Пошук

"Обухівські" печі останньої чверті I тис. н.е і результати експерименту з відтворення

"Обухівські" печі останньої чверті I тис. н.е і результати експерименту з відтворення

Останнім часом я вчуся пекти, а відтак так чи інакше трошки цікавлюся печами. Згадую кахлі на печі в одній зі старих родинних хат і двоюрідного діда, котрий, згідно з переказами, володів "чорнокнижним" мистецтвом як класти (ремесло), так і руйнувати (замовляння) печі.

Ютуб в рекомендаціях періодично підкидає те, що зараз називають ємнісним терміном “кейси”. Переважно це історії успіху крафтовиків, котрі жили-жили і тут вирішили кинути все з тим, щоб присвятити життя хлібопекарській справі в бабусиній "мазанці".

Втім, коли на пошту прийшла одна з наукових розсилок зі статтею О.В. Петраускаса та О.А. Коваля СЛОВ’ЯНСЬКІ ГЛИНОБИТНІ ПЕЧІ ПОСЕЛЕННЯ ОБУХІВ 2 ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ І тис. (техніко-технологічні особливості побудови та експлуатації) я вкотре згадав, здається, юнгіанський термін “синхроністізація”.

Звичайно, я читав її не раз і не два, оскільки це одне з не дуже багатьох доступних обуховофілам досліджень їх “гори-предка” (у фен-шуї), “гори-скарба” (у народних переказах), “гори-кластера” (в археології). Мені вона відома під назвою Козарів шпиль. Втім, здається, окремі її частини містять уточнюючі назви (“Мішилів шпиль”, “Три дуби”).

Таким чином, інтерес до хліба, поточна актуалізація питання опалення і світлини з експерименту у статті примусили мене ще раз перечитати перечитане.

Тезово (конспект статті):

ТЕОРІЯ

1. Крім прямого призначення — приготування їжі та обігріву оселі, піч «брала участь» у таких важливих для родини подіях як народження дітей, сватання, похорон, лікування хворих та ін. Піч розглядалася також як місце життя духа-охоронця житла — домовика — та слугувала своєрідним засобом спілкування з потойбічним життям і душами померлих (Сілецький 2008).

КОНТЕКСТ

2. Стосовно печей ранньослов’янських жител останньої чверті І тис. найвживанішою для Східної Європи є типологія А.Т. Сміленко. Для полян, мешканців Середнього Дніпра, дослідниця вважала характерними печі-кам’янки, глиняно-кам’яні та глиняні печі різних модифікацій (Смиленко 1989, с. 106, 112).

РОЗКОПКИ

3. У 2007—2009 рр. спільна експедиція ІА НАНУ та НПУ ім. М. Драгоманова продовжила дослідження поселення ранніх слов’ян Обухів 2, яке активно вивчала в 1970—80-і рр. Н.М. Кравченко.

ТИПОЛОГІЯ (трохи)

4. Печі зроблені з глини без застосування каміння та розміщенні всередині житла. Єдина споруда з трьома печами-камінами мала господарське призначення. Згідно з типологією А.Т. Сміленко, на Обухівському поселенні виявлено три типи печей: вирізані в материковому останці; печі-підбої (або печі-каміни) та печі з глини.

ЕКСПЕРИМЕНТ

5. Його спробу здійснено в липні—серпні 2009 р. на базі експедиції. Прототипом для реконструкції обрані залишки печей, досліджених на поселенні Обухів 2 у 2007—2008 рр. То були печі круглої або овальної форми, зведені на материковій долівці напівземлянки з однорідного жовтого лесу або сірого суглинку.

6. Матеріалом для реконструкції обрано однорідний жовтий лес, з якого й були споруджені аналоги виявлених на поселенні печей. Для того лес змішувався з водою, сухою травою та дрібними гілками для покращення в’язкості лесу та міцності споруди. Спочатку був викладений черінь, а потім поступово виведені стіни та купол печі. Для виготовлення репліки знадобилося 12 десятилітрових відер лесу. Однак частина матеріалу була вибракувана під час підготовки будівельної суміші. Зважаючи на це, на спорудження печі пішло приблизно 8—10 відер лесу.

7. Надалі піч висихала протягом доби. Після цього в топці було розведене багаття з дрібного хмизу та продовжено висушування печі таким чином ще на добу. Потім піч протоплювали дровами до повного її висушування та випалу череня й внутрішніх стін до червоного кольору. В результаті просушки піч зовні вкрилася дрібними тріщинами, які, однак, не були наскрізними та з’явилися внаслідок форсованого випалу печі.

РЕЗУЛЬТАТИ:

Протягом археологічного сезону (півтора місяці) в змодельованій печі випікали хліб та готували їжу. Було також здійснено спробу випалу кераміки.

ВИСНОВКИ:

Експерименти завершилися успішно. "Із практичних спостережень зазначимо, що закип’ятити чайник на «слов’янській» печі можна швидше і з меншими витратами дров ніж у сучасній металевій печі зі сталі або чавуну".

ДОЛЯ ПЕЧІ

Після завершення археологічного сезону піч була залишена просто неба для спостереження за процесом руйнації. Через рік встановлено, що хоча вона й зазнала руйнації через природні чинники, однак її реконструкція для подальшого використання вимагала мінімальних затрат.

"Обухівські" печі останньої чверті I тис. н.е і результати експерименту з відтворення
"Обухівські" печі останньої чверті I тис. н.е і результати експерименту з відтворення
Читайте також: