
Цікавіша за попередню хоча би тому, що є річки і села нашої ойкумени (нижні течії Стугни і Красної).
Не сильно напружуючи очі серед річок я зауважив Стугну, Красну, Бобрицю.
Серед сіл Обухів, Копачів, Долину, Трипілля, Стайки, Германівку.
***
Але, головне на ній інше. Головне на ній ДОРОГИ. Як мінімум, дві з них підозрюють у існуванні ще за часів Русі. І про дві з них я писав.
1. «БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ШЛЯХ» (Київ – Васильків – Біла Церква) Логічно було би припустити, що її поява і функціонування припадають на процеси часів Русі і освоєння тогочасних фронтирів – долини Стугни (Васильків), а згодом і Росі (БЦ). Розбудову «Постугнянської лінії» (Васильків – Безрадичі – Трипілля), а пізніше «Пороської».
2. «ТРИПІЛЬСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ» (Київ – Безрадичі – Трипілля). Автор відомого каналу «Кажан» вказував на неї як на існуючу з часів тієї ж Русі. Вона цікава тим, що частково йшла по колись сильно заболоченій заплаві паводкового русла Дніпра. Нею користувався у 16 ст Еріх Лясота. Про неї писали у 17 ст київські монахи («історія про труп без голови» - https://surl.li/apnuug). Її фіксував на початку 20 ст. Добровольський (https://surl.li/ovtvys).
3. умовно «ХОДОРКІВСЬКА ДОРОГА» (Трипілля – Обухів – Васильків). Дорога на цій карті схожа на «Ходорківську дорогу» з «Книги підкоморія» поч. 17 ст. Але, та наче йшла від Трипілля до Германівки і далі, а ця до Обухова і далі через Копачів на Васильків. Про її візуальну реконструкцію можна почитати тут - https://surl.li/qttllf
Загалом же про обухівські дороги і їх можливі (але, не доведені) маркери-кургани, тут - https://surl.li/qztzkj.
PS. Теоретично з Трипілля до Василькова можна було би рухатися вздовж течії Стугни. Але з огляду на заболочений характер її заплави подібний шлях не сформувався навіть зимою (на відміну від т. зв. «Зимової дороги» зі Злодіївки до Обухова у 19 ст).
А практично все було простіше:
1. Підеш прямо (Трипілля – Германівка праз Обухів) – у Білу Церкву попадеш.
2. Підеш направо (Трипілля – Обухів) – у Васильків попадеш.
Вся реальна, новомодерна історія Обухова, котра стартує з кінця 16 ст і Януша Острозького прив’язана до цих 2-х доріг, про що чітко вказується у «Люстрації Обухівського замку 1618 року», де одна його брама виходить на дорогу на Германівку (БЦ), а друга – Копачів (Васильків).
Ну і ще. Можна спитати, чому "Трипільський гостинець" не йшов через північну околицю Обухова. Все просто - містечко було заглиблене в долину (про що свідчить аналіз топонімів "Румянцевського перепису" 1766 року) і ловити шось на заливних лугах на північній околиці сучасного Обухова не було сенсу. Там просто не було людей. Принаймні, до її освоєння Бердяєвими у 19 ст.