***
ІСТОРІЯ
Нагадаю, моя попередня версія щодо можливої локалізації Обухівського замку початку 17 століття стосувалася Блакитівського кладовища (або його околиць). Почитати про це можна тут - https://surl.li/rqqorr. Згодом я відмовився від цього припущення, позаяк неправильне прочитав одну з позначок на карті середини 18 ст.
Тепер повернувся до нього. І що цікаво – туди ж, щоправда, трохи далі. Іншими словами, це вже третя моя спроба теоретичної локалізації замку. Нагадаю:
Перша – г. Городок в районі Школи №2.
Друга – Блакитівське кладовище.
І ця, третя – здається, колись частину цієї місцевості називали Царина (?). На картах 19 ст і малюнку де ля Фліза того часу там купа вітряків.
***
ПОМИЛКА
Почнемо з помилок. Вона одна, але ДУУУЖЕ глибока. Суть у тому, що ми звикли міряти історичну забудову Обухова його долиною в межах двох т.зв. «мінтанів» - найбільш зручних місць, котрими були піщані тераси в районі сучасного Центру і Піщаної.
Плюс, як підказала мені вчора одна розумна людини – ми міряємо все забудовою 19 ст – церква, ринок, шинок і тд. Де вони, там і місто. Відтак, екстраполюємо ці локації в минуле.
І це логічно, ну бо географічний, чи б пак ландшафтний детермінізм ніхто не відміняв – селилися і двіжили там, де зручно. Але, не завжди правильно.
Тим складніше мені було усвідомити ймовірність 2 факторів:
1. Роль ландшафту в різні періоди була різною, і якщо різноманітним слов’янам у 1-му тисячолітті було зручно сидіти на мисах, то у пізньому середньовіччі на стику з раннім модерном – никатися під ними на дюнах в гирлі Кобрини. В обох випадках йшлося про захист, тільки у першому «високо сижу – далеко гляжу», а у другому – «хер ви мене у цій шалині в заплаві знайдете».
2. Натомість замок НЕ був напряму прив’язаний до долини Кобрини (або не лише до неї). І стояв, вочевидь, над одним з ярів і його джерелами (чи між двома водоймами джерельного типу як видно на скрінах).
***
МОТИВИ
Безпеки стосувалася і ситуація, що підштовхнула власників Обухова до будівництва замка. Згідно з деякими версіями першими будівничими були Дорогостайські, але як на мене їх дещо змазане і аутичне керівництво територією не передбачало подібних планів і трат. Тому справжнім будівничим, ймовірно, був мій улюблений Януш Острозький, котрий тягнув цілу лінії захисних споруд на півдні Київщини наприкінці 16 ст.
Мета Обухівського замку, як пише Петро Кулаковський, полягала саме у захисті ШЛЯХУ НА КИЇВ. Судячи з його розташування, як стане видно згодом, мета вибрала місце, а не місце мету. Тому
1. Це НЕ долина Кобрини;
2. Місце чи не діаметрально протилежне до свого попередника - хутора Лукавиця.
Таким чином, я зафіксувався на тому що:
1. Замок захищав НЕ долину Кобрини, а дорогу на Київ. А тому знаходився там, де ми би його зараз не очікували побачити.
2. Його будівництво мало виключно військове значення (захист майна князів на півдні Київщини + політичні бенефіції). Але саме воно дало поштовх як для осадження («заселення») території, так і її подальшого розвитку.
***
МАРКЕРИ
Отже, коротко про те, які маркери тодішнього Обухова згадуються у тексті:
1. Замок
2. Містечко Обухів
3. Гора, де вони обидва знаходяться
4. Старий Обухів
5. Слобода
6. Дорога на Копачів
7. Дорога на Германівку
8. 4 водяні млини
9. Шинок
10. Воскресенська церква.
11. Попова долина
Можливо, саме церква і шинок збили мене з панталику. Бо церква сія була у 20, 19, 18 століттях на одному і тому місці – приблизно в районі міськради. Туди ж я помістив її, батюшку Нестора і Попову долину у столітті 17. А тому і замок + містечко Обухів + село Старий Обухів + хутір Слобода + шинок (як на карті 18 ст – через дорогу) , на мою думку мали би бути десь близько один до одного. Хоча би тому, щоб не створювати розривів у інфраструктурі (типове пізньомодерне мислення).
Відтак і весь цей урбан-двіж у моїх голові відбувався в районі Автошколи на його 3-х надзаплавних терасах:
1. г. Городок;
2. там, де зараз «Вікторія»
3. довгий масив, зараз відомий як площа Матері. На карті висот вони як на долоні.
Церква і шинок на місці сучасної площі. Ну і млини, відповідно, на Кобрині, де ж ще? А ніт.
***
ПРІЗВИЩА
Одне з питань, котре було без відповіді це тотальна відсутність назв гір, водойм, урочищ. Крім Попової долини – нічого. Шукай де хочеш.
Тому після кількох днів було визначено кілька методологічних підходів. Один з них – АНАЛІЗ ПРІЗВИЩ.
Свого часу я написав по ним досить, щоб зрозуміти:
1. Вірити у їх незмінну морфологічну форму - невігластво. Вони еволюціонували в різні боки, з різною швидкістю і постійно аж до паспортизації часів раннього Союзу;
2. Вірити у незмінність місцевого населення – неграмотність. Воно мінялося наче мій настрій протягом дня: хтось приходив, хтось відходив, цей процес був перманентний з часів реколонізації Київщини після монгольського погрому;
3. Вірити у історично зафіксовані списки обухівців (1618, 1648, 1766) – помилково, оскільки вони не мають між собою нічого спільного, що вказує на 2 попередні пункти – еволюцію прізвищ + міграції населення.
Втім, це не значить, що в Обухові немає родин, котрі можуть вести свій родовід від його жителів у 1618 році. Думаю, є. Принаймні, в документі про замок є кілька сучасних обухівських прізвищ. Але, довести їх ймовірний зв’язок можуть лише дослідження як окремих родин, так і всього масиву.
В другому випадку, котрий досить таки слизький береться список прізвищ 1618 і шукаються його відповідники на вказаній території сьогодні. Якщо знайдеться хоча би кілька – вже цікаво. Якщо масив – можливо, містечко починалося саме звідси і це один з доказів? А позаяк мені цей метод недоступний, лишається другий –АНАЛІЗ ГЕОГРАФІЧНИХ МАРКЕРІВ тексту.
***
Отже,
1. ГОРА.
«… Будівлі того замку, що знаходиться на горі, у з’єднаному з містечком Обухів положенні…»
Примітка: з хорошого – все було компактненько, на одному місці. З поганого, цих «гір» в Обухові десятки.
2. ОСТРОГ, ГОСТИНЕЦЬ
«… Той замок навколо захищений острогом. Почавши від великого дому, який стоїть біля брами вряд до гостинця, що в’їжджає в місто…»
«…Те містечко розташовується на одній ж горі, що й замок. Котре містечко з трьох сторін запарканене парканом…»
Примітка: про всі ці рови, вали, остроги, частоколи і тд згадують всі, кому не лінь, від Павла Алепського в другій половині 17 ст (до слова, Воскресенська церква там теж є, здається) з його «Обуховом – містом, оточеним по колу валом» до брехунця Руліковського з його «Лукавицею – городищем з частоколом».
Втім, на найстарішій з відомих карт Обухова 1741 року в тому районі є позначка «СТАРИЙ ВАЛ», а на карті 1837 року трохи нижче біля Блакитівського кладовища позначка «КАНАВА» (РІВ?).
Про гостинець нижче.
3. СПУСК
«…Вийшовши з того замочку хвіртка, що за стайнею, і йдучи з гори…»
Примітка: нічого особливо, просто вказує на відсутність обособленості життя на горі. Щоправда, куди сам спуск – в яр під горою чи все-таки в долину – не вказується. Очевидно тільки те, що в поселенні є перепад висот і забудова стосується балки також.
4. СТАВИ
Їх 4, названі навіть прізвища власників. Про це був окремий текст.
… Став перший під містечком Обуховом, загачений греблею.
… Став другий нижче того, загачений греблею й засипаний.
… Став третій на слобідці, понижче тих-таки, загачений греблею й доглянутий робочим упустом.
… Став четвертий під містом Обуховом, загачений греблею.
Примітка: де ці стави? На Кобрині чи в урочищі (довга зволожена балка), котра на карті 1837 названо «ЛИНДИН ЯР»? (здається, зараз ця назва існує теж). Плюс на карті є ще одна водойма типу «річечка». Гати скільки хочеш, це ж 1 камінь – не електростанція.
***
ДОРОГИ
«…Перший політок (поле) під замком, якщо йти до Германівки…»
«… По приїзді від Копачева до містечка брама, збудована з дерева…»
«… Друга брама під замком, йдучи до Германівки …»
« … Коло того паркану. Навколо покопані глибокі рови. А коло двору зі двох сторін обставлено дубовими кобилинами...»
« …У підводи до Києва, до Білої Церкви, з чим і навіщо розкажуть, повинні їздити…»
Про роль БЦ І Києва було сказано вище. Про рови і паркани, частоколи - теж.
Лишаються дороги. Як і в ситуації з млинами і тд я судив про сьогоднішнім, максимум – по картам 19 ст.
Що таке головні обухівські дороги тоді і зараз?
Це краї великих терас над ярами, досить пологі і зручні для пересування на тодішньому транспорті.
Думаю, мінімум 3 з них досить старі, хоча і не беруся сказати настільки:
1. З Трипілля (зараз спуск біля 5 школи)
2. З Красного (зараз спуск Поповою горою)
3. З Василькова (вул. Малишка)
+ дві, можливо, молодші), а може і ні:
4. З Пожарки (по суті з Григорівки)
5. З Лікарні (по суті з Безрадич і тд)
Не суть. Суть у тому, що я мислив ними і прив’язував замок і місто до них. Одне було не зрозумілим – яке відношення вони мають до місця, з котрого зручно стартувати і на Германівку (долина Красної) і Копачів (долина Стугни)?
І лише пару днів тому духи Обухова (або ті нейрони, які відповідають за них – шутка) підказали, що ці дороги можуть зараз не існувати.
І дійсно, на картах 18 і 19 століття є перетин двох доріг, котрі після того як розходяться прямують одна в бік Германівки, інша – Копачева.
Там же і поля. До слова, і це теж прикольно – схоже, що на анонімній карті, ймовірно, 18 ст, під топонімом «Вершина», котрий ми шукали до війни і котрий неправильно «знайшли» за Яблуневим, ховається саме це місце.
***
ПАЗЛ СКЛАВСЯ
1. СТРАТЕГІЯ
Відповідність військово-тактичній потребі часу - захисту дороги на Київ, все проглядається;
2. ТАКТИКА
Чи не найвища точка Обухова (переходить у плато над ним).
Попереду поля (видимість), по бокам – яри (захист), позаду – долина (відступ).
3. МАРКЕРИ
1. Кладовище, рови, вали на старих картах.
2. Яри обіруч (млини на допливах Кобрини)?
3. Поля (західна частина долини)
4. Дороги – магістральні тоді, відсутні зараз.
***
МОЯ ВЕРСІЯ:
Це ПОЛЯНСЬКИЙ.
Не скажу, де точно, оскільки абсолютно не уявляю територію. Ну і без археології це пальцем в синє обухівське небо. Втім, поки що моя остання версія у тому, що це місце від Блакитівського кладовища і вище. Приблизно там, де у 19 столітті стояли млини.
Замочок початку 17 століття, містечко Обухів, село Старий Обухів і хутір Слобода тре шукати десь там + г. Городок нижче Блакитівського кладовища + можливо, Полянський-2 і «Вікторія».
Такий собі квадрат.
