Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Про це свідчить свіже дослідження науковців зі Смілівського коледжу бізнесу при Університеті Пенсільванії (Penn State) та Університету Південної Каліфорнії (USC), опубліковане у червні 2026 року в журналі Scientific Reports. У межах експерименту, реалізованого на дослідницькій платформі Prolific, понад 270 фахівців зі сфер HR, комунікацій та менеджменту виконували типові письмові завдання у трьох різних форматах: повністю вручну, у режимі активного співавторства з ШІ (брейнштормінг, редагування власних ідей) та у пасивному режимі (генерація готової відповіді та її сліпе копіювання). Результати показали, що формат взаємодії із технологіями безпосередньо впливає на три ключові складові професійного вигорання: самоефективність, усвідомлення значущості праці та психологічне відчуття власності над результатом.
Пасивний копіпаст ШІ-текстів призвів до миттєвого зниження відчуття власності на 20%, а показники самоефективності та усвідомленої цінності роботи впали на 10% порівняно з традиційним ручним письмом. Натомість показники групи, яка використовувала ШІ як активного партнера для обговорення ідей, залишилися на високому рівні, практично не відрізняючись від результатів повністю самостійної праці.
Унікальність цього експерименту полягала у двохетапному дизайні. Після першого раунду (із використанням або без ШІ) абсолютно всіх учасників попросили виконати наступне аналогічне завдання суто вручну. Виявилося, що руйнівний ефект пасивного використання ШІ має тривалу дію — навіть після повернення до автономної роботи люди продовжували відчувати невпевненість у власних силах та знецінення своєї праці, що доводить неможливість швидкого виправлення цієї психологічної ерозії.
Співавторка дослідження, асистентка професора Ідань Інь, відзначила цікавий парадокс: під час першого завдання пасивні користувачі відчували сплеск задоволення від результату (майже на 29% вище за «ручну» групу), оскільки отримали чудовий текст без жодних зусиль. Проте на другому етапі, коли їх змусили працювати самостійно, рівень задоволення катастрофічно впав — показник задоволеності результатом виявився на 21% нижчим, ніж у тих, хто від початку писав сам. Пасивна залежність викликає небажання працювати мізками і демонструє людині, що алгоритми здатні легко її замінити, провокуючи синдром непотрібності.
Екологи робочого простору застерігають керівників компаній від хибної гонитви за миттєвою продуктивністю. Просте формулювання вимог «використовувати ШІ задля економії часу» штовхає персонал до бездумного копіювання. Замість ефективного використання людського потенціалу бізнес ризикує отримати тотально демотивованих, відчужених від своєї справи працівників, які втратили віру у власні професійні навички. Ключем до успішної синергії є розвиток культури активного воркшопу, де людина залишається автором ідеї, а штучний інтелект виконує роль асистента, а не повноцінного замінника.
