Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Чи були вони місцевими слов’янськими князями, вигнанцями з Моравії чи вікінгами зі Скандинавії?
Від 2023 року серія генетичних і палеоекологічних досліджень під керівництвом молекулярного біолога Марека Фіглеровича з Познанського технологічного університету дала несподівані результати.
Команди відкрили понад десяток крипт П’ястів. Найбільше останків було знайдено в кафедральному соборі в Плоцьку. Датування кісток (1100–1495 роки) збіглося з письмовими джерелами. Генетичний аналіз підтвердив родинні зв’язки.
"Сумнівів немає: ми маємо справу зі справжніми П’ястами," — заявив Фіглерович на конференції у травні 2025 року.
Вчені отримали ДНК 33 осіб (30 чоловіків і 3 жінок), охоплюючи майже весь період існування династії.
У більшості чоловіків виявили рідкісний варіант Y-хромосоми, поширений сьогодні переважно у Великій Британії. Найближча генетична відповідність — Пікт, похований у Шотландії у V–VI столітті.
Це означає, що батьківська лінія П’ястів походила з Північної Атлантики, а не з сусідніх регіонів.
Коли саме відбувся цей генетичний “влив” — невідомо: можливо, міграція відбулась за покоління до Мешка І (†992), а може — й через династичний шлюб незадовго до того.
Однак ідея про «корінних слов’янських князів» як безперервну лінію — вже не відповідає дійсності.
Водночас дослідження залізної доби показали, що населення Польщі мало стабільний генетичний профіль щонайменше останні 2000 років. Місцеві мешканці — це автохтонне населення ширшого європейського генофонду, що простягався від Данії до Франції.
Отже, навіть якщо П’ясти були "екзотичними правителями", вони керували давнім місцевим населенням.
Поки генетики вивчали кістки, інша група з Познані аналізувала пилок у шарах торфу з дна озера Лєдниця — серця давньої держави П’ястів.
Результати, опубліковані в PNAS, показали різкий екологічний зсув у IX столітті: дуб і липа зникають, натомість з’являються злаки й сліди випалювання лісів. Це свідчить про розвиток підсічного землеробства для годування військових гарнізонів, які охороняли бурштинові та работоргівельні шляхи.
На основі цих даних дослідники створили модель демографічного і економічного розвитку: більше полів — більше данини сріблом — більше фортифікацій. І навпаки — зі спадом срібла система руйнується.
Пилкові дані свідчать, що після 1070 року ліси відновлюються, а археологи фіксують занедбані поселення та зменшення гарнізонів.
Початок держави П’ястів був спровокований не лише політичним хистом, а й вигідною комбінацією: родючі землі, дешева робоча сила та високий попит на бурштин і рабів.
Щодо впливу хрещення Мешка І на ці торгові шляхи — думки науковців поки розходяться.
Присутність шотландської генетичної лінії не означає військове захоплення. Династії поширювались не лише мечами, а й шлюбами. Наприклад, сестра Болеслава Хороброго, Свєнтослава, вийшла заміж за королів Данії й Швеції, а її нащадки навіть правили Англією.
Водночас генофонд простих людей залишався стабільним: вони жили там, де й їхні діди.
З 2014 року 24 науковці — археологи, біоінформатики й екологи — реалізують масштабну програму, яку фінансує Національний науковий центр Польщі. Вони вже опублікували 16 наукових статей і створили відкриту базу даних давньої ДНК.
Польські лабораторії тепер можуть самостійно аналізувати геном давніх людей, не надсилаючи зразки в Лейпциг чи Копенгаген.
Чи справді все почалося з піктів? Відповідь залежить від нових ДНК-аналізів майбутніх поховань.
Наскільки рідкісною була ця Y-хромосома серед простого населення? Даних поки недостатньо.
Чому срібло так швидко зникло? Є версія, що змінилися вікінзькі торгові шляхи, але це ще не доведено.
П’ясти, ймовірно, не були слов’янами за чоловічою лінією. Але вони правили слов’янською країною, поступово вкорінилися та асимілювались.
Їхній злет — результат сприятливої економіки, не обов’язково «чужоземної геніальності».
Імовірно, це лише початок — майбутні аналізи ДНК із Вавеля чи озера Лєдниця принесуть нові несподіванки.
