Піренеї були не бар’єром, а коридором: археологи відтворили шляхи мисливців кам’яної доби

Джерело: phys.org, переклад: Мирослав Чайковський

Піренеї часів останнього льодовикового максимуму — це не лише гірський бар’єр, а й прохід, яким активно користувалися давні люди. Нове археологічне дослідження показало: Homo sapiens регулярно мігрували через гори, несучи з собою не лише знаряддя з кременю, а й ідеї, матеріали й культурні традиції.

Один із таких маршрутів вів до нинішнього Монтльо, відкритої стоянки мадленської культури в іспанських Піренеях, на висоті понад 1 100 метрів.

• Уявіть ранкову мандрівку клану з 12 осіб — дорослі, діти, немовлята на спинах. У їхніх шкіряних торбах — ядра кременю, готові леза, прикраси. Деякі з них потрапили сюди аж з південно-заходу Франції, із місцевості Шалос.
• На місці люди полюють, обмінюються, демонструють знаряддя, знайомляться з іншими групами. Місцеві прийшли з обох боків гір і поділяють спільну культуру.

Кремінь, який вони носили, став головною підказкою для вчених: по ньому можна простежити рух племен через гори.

Як це дослідили?

Проєкт SPEGEOCHERT поєднав:

• понад 25 000 знахідок з Піренеїв (інструменти, ядра, леза),

• геохімічний аналіз каменю для встановлення джерел походження,

• GIS-моделювання маршрутів з урахуванням рельєфу та клімату.

У результаті вдалося ідентифікувати два основні "коридори" через Піренеї:

• так званий "баскський перехрест" на заході,

• і долину Серданья на сході.

«Гори не були перешкодою. Навпаки, це були місця зустрічей, торгівлі й обміну досвідом», — зазначають автори дослідження.

Ці дані відкривають новий погляд на життя в горах під час льодовикової епохи. Високогірні локації — це не лише сезонні стоянки, а ключові вузли мобільності, контакту та виживання.