ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ
1. «ТРИПІЛЬЦІ». Найбільш міфологізована версія. Минаю її і просто фіксую свою формулу: трипільці брали участь в етногенезі суч. українців, але їх прямими предками не є».
2. «РАННІ СЛОВ’ЯНИ». Відносно молода версія Залізняка, яка слідом за західною опінією шукає предків у ранньому середньовіччі. Його логіка дуже проста – якщо англи і сакси - предки англійців, готи, гепіди і тд – німців, чому ж умовні «венеди» і їх наступні еволюційні гілки не можуть бути предками українців?
Ця версія зручна, позаяк дозволяє вже на ранньому етапі сепарувати предків Здичавілих. Мовляв, «пеньківці» - українці, а «колочинці» - росіяни. Відтак між нами не лише болота Залісся і патякання Арестовича, але і 1500 років окремої еволюції.
3. «КИЇВСЬКА РУСЬ». Класична радянська теорія згідно з котрою існував єдиний давньоруський субстрат. Згодом у пізньому середньовіччі, на етапі феодальної роздробленості починають виникати і оформлюватися три слов’янські народи. Точніше – два народи і один урод.
4. «МОДЕРН». Конструктивістська теорія, згідно з котрою до початку нормального модерну («ранній» століття з 16, норм - 18-19) ніяких українців, білорусів і тд не було, оскільки колективна ідентичність у горизонтальній площині містила етноконфесійні ознаки (за релігією), а у вертикальній – статусно-майнові. І до століття 19, до «будителів» вони не «зшивалися».
Іншими словами попри егалітарну радянську і сучасну хлопоманську пропаганду кожен норм. козак прагнув стати шляхтичем, підвищити свій статус, відтак або грабував татар і турок, або воював з поляками за розширенням своїх прав («реєстра») і тд. І дуже любив коли йому дарили цілі села. Такі як Обухів Ждановичу, пр.
Я, безумовно, прихильник 4-ї версії, згідно з якою українці – модерний продукт, більше того – продукт «наздоганяючої модернізації» і своїми затримками в політичному і тд розвитках мають завдячувати конченим сусідам і їх імперіям.
Втім, те, що політично українці почали вважати себе такими відносно недавно не значить, що генетично вони прилетіли з космосу (крім фанатів «трипільської теорії», у них були глиняні зорельоти).
***
ЕТНОГЕНЕТИЧНИЙ ПРОЦЕС
Я НІКОЛИ не бачив схеми етногенетичної еволюції населення Наддніпрянщини. Люди просто стартують, хто з трипільців, хто зі скіфів, хто з іншої міфологізованої площадки. Але це фолкнери, а як стосовно сурйозних гісториків?
Безумовно, вірогідність існування подібних робіт є. Буду вдячний, якщо підкажете. А поки пропоную єдину у моєму багажі, куцу і стареньку працю Гладких М. I. «ЕТНОГЕНЕТИЧНИЙ ПРОЦЕС В БАСЕЙНІ ДНІПРА ЗА АРХЕОЛОГІЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ».
Вона дуже коротка, але дуже чітка. Я не знаю наскільки релевантна його схема сьогодні, ймовірно, є уточнення. Але іншої я ніколи не бачив.
***
… Процес формування етнічного складу населення басейну Дніпра, пов’язаного з територією України, можна простежити, якщо аналізувати його в зворотньому напрямку: від сучасного (відомого) стану до глибини історії, до того рівня, де витоки сучасних, народів вже загублюються, або висвітлюються з перервами (пунктирно).
Заглиблюючись в історію етногенетичного процесу, дослідники поступово втрачають такі джерела його визначення, як
1. етнічна самосвідомість,
2. мова,
3. антропологічні риси,
4. побутова та матеріальна культура.
Останнє джерело (об’єкт археологічної науки) залишається єдиним стержнем, що простежується від сучасності до найдавніших часів.
На різних хронологічних зрізах археологічної періодизації за динамікою археологічних культур на території України можна простежити співіснування багатьох етнічних угруповань, які за мовною класифікацією відносяться до трьох сімей:
1. індоєвропейської,
2. уральської (фіно-угорська гілка)
3. та алтайської (зокрема, тюрки та монголи).
Серед індоєвропейців домінували слов’яно- та іраномовні народи, які займали відповідно лісостепову та лісову зону (слов’яни) та степову смугу (іранці). Помітний слід залишило також романське, германське та грекомовне населення.
Коріння слов’янських народів, зокрема сучасних українців, можна простежити крізь
1. Київську Русь;
2. археологічні культури другої половини першого тисячоліття н. е. басейну Середнього Дніпра;
3. ранній залізний вік (зарубінецька та чорноліська культури);
4. епоху бронзи (тшинецько-комарівська та білогрудівська культури, частина культур шнурової кераміки);
5. неоліт (дніпро-донецька культурна область),
6. та, можливо, мезоліт (так звана мікромакролітична зона контакту північних та південних культур мезолітичного часу).
Дискусійними залишаються питання про вплив культур спірально-меандрової кераміки (зокрема, трипільської культури) на утворення слав’янських народів та етнічний склад черняхівської культури.
Важливу роль у вивченні етногенетичних процесів відіграє вірне розуміння співвідношення господарсько-культурних типів та історико-етнографічних спільностей стародавнього населення. Господарсько-культурний тип не можна механічно ототожнювати з етносом (до проблеми трипільського впливу).
До одного господарсько-культурного типу (наприклад, ранні землероби-скотарі лісостепу) може належати населення різних етносів.
***
МОЄ ПОЯСНЕННЯ:
Коротко, він йде від Русі вниз через ранніх слов’ян, «залізо», «бронзу» в майже «камінь». Я можу помилятися, але чи не найсміливіша версія походження слов’ян вказує на т. зв. «тшинецьке коло», а століття 12 до н. е. До слова, на Педині було їх поселення. І частина місцевих до цих пір оперує історією про «кістки, що посипалися з гори» під час розкопок.
Відтак, слов’янський максимум це «середня бронза». Нижче вже «ямники», «середній стог», «дніпро-донецька» і тд. Але там, вже, здається, не до слов’ян, там вже шукають «перших індоєвропейців».
Ну а мезоліт. Він цікавий, але цей ґудзик не просто непришитий. Він відірваний і валяється у пилюці припущень. Подалі від очей любителів шукати своїх предків там, де їх не було.
