Років 10 тому ми знайшли цю штуку на дідовому городі над річкою Росавою. Згодом знайомі археологи ідентифікували артефакт як можливий «крем’яний серп» носіїв тщинецької культури 16-12 ст. д.н.е. (ці ж персонажі жили на г. Педина в Обухові).
Мені завжди було цікаво як ця штука використовувалася.
І ось скрін з «Истории Украинской ССР» демонструє як. Виявляється, має бути руків’я. Не будь я такий руко…й, змайстрував би його і здійснив спробу практичної реконструкції артефакта, котрий підписаний як «серп білогрудівської культури» 11-9 ст. д.н.е. (в Обухові знайшли в ур. Підгородище, котре, як не дивно, НІХТО не знає де. Думаю, це археологічний неологізм (типу гори Козарів шпиль) і в народі ця назва відсутня).
Тшинецька чи білогрудівська, обидві, здається, «бронзові», «дозалізні». Обох підозрюють у «протословянстві» і тд. Втім, питання в іншому.
ПИТАННЯ?
Виходячи з факту знахідки на дідовому городі чи можу я вважати, що мої предки жили на Пороссі останні 3000 років і є «ультракорінними» для нього? Глупо, правда? Втім, у мене є знайомі, котрі виводять свої родини в Обухові чи то з неоліту чи від скіфів і прямими предками вважають всіх можновладців, котрі зустрічалися на історичному шляху Обухова: від міфічних скіфських, словянських і тд жерців до Юрші, Дорогостайського, Острозьких, Фірлея, Бердяєвих, Горчакових і тд. Не слабо, правда?
Звичайно, це шизофренія, оскільки, як кажуть, «віра, котру розділяє одна людина – це божевілля».
ШУКАЙ КОРІННЯ
Разом з тим, фабула цього нарису така, що лише спеціалізоване генеалогічне дослідження здатне прояснити
1. Як звали ваших предків
2. Їх класовий (становий) статус
3. Віросповідання
4. Можливо, рід занять
5. Часто – причина смерті
І тд.
В межах все тих же 200-300 років, максимум. Хоча би тому, що ні переписів, ні карт раніше 18 століття толком не було.
ЩО ДЛЯ ЦЬОГО ТРЕБА
Відтак, ви або інвестуєте час, гроші і тп. ресурси у дослідження свого родоводу, або просто видумуєте його (жерці, козаки, пани і тому подібні «великі обухівські династії»).
Очевидно, що у першому випадку рано чи пізно Ви зможете підняти повіки у Вія правди. В той час як у другому будуватимете нікому не потрібні супрематиські конструкції, смішні, а місцями і жалюгідні.
Бо «сила роду» - у знанні, а слабкість – в неграмотності.
ПИШАЙСЯ ЗНАННЯМ
Я знаю свою генеалогію до 7 коліна по одній лінії, і до 11 - по другій. Цього досить щоб узагальнити дані, в числі котрих кілька дворянських (шляхетських) родів. Втім, це не наповнює мене відчуттям гордості, бо ЇХНІ ДОСЯГНЕННЯ – НЕ МОЇ.
Відчуттям гордості мене наповнює знання про них. А не вони самі. А це дві великі різниці.
