Штучний інтелект поглиблює економічну нерівність: докази, приклади

Штучний інтелект поглиблює економічну нерівність: докази, приклади
11:39 24.04.2025
Штучний інтелект поглиблює економічну нерівність: докази, приклади
Нестор Обухівський
Нестор Обухівський

У світі, де технології стрімко розвиваються, цінова дискримінація отримала нове дихання завдяки штучному інтелекту (AI) та збору персональних даних. Як стверджують дослідники з Університету Калгарі та Університету Альберти, нові інструменти дозволяють продавцям визначати, наскільки "гнучким" є споживач, і відповідно змінювати ціну та якість товару.

Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова

Гнучкість, яка дорого коштує

Цінова дискримінація за гнучкістю означає, що люди з меншою можливістю змінити магазин або зробити порівняння цін часто платять більше — і за гіршу якість.

Наприклад, доларові магазини в малозабезпечених районах не мають великої конкуренції. Знаючи це, власники можуть підвищувати ціни та знижувати якість товарів, бо покупці не мають вибору. Як показали тестування, у багатьох дитячих товарах таких магазинів були знайдені свинець, фталати, токсичні речовини та ПВХ.

Результати дослідження: хто страждає більше

У новому економічному дослідженні вчені довели, що:

  • низький рівень гнучкості призводить до вищих цін і нижчої якості товарів;

  • малозабезпечені споживачі страждають від цього значно більше, ніж заможні;

  • технології лише поглиблюють розрив між різними соціальними групами.

Цінова дискримінація стала інструментом для максимізації прибутків, і споживачі з меншими можливостями опиняються у невигідному становищі не лише економічно, але й екологічно та соціально.

Втрата цифрової гнучкості = втрата свободи вибору

Гнучкість споживача — це не лише вибір магазину. Вона включає:

  • доступ до транспорту;

  • вміння користуватись цифровими сервісами;

  • наявність інтернету для порівняння цін;

  • можливість уникати боргів.

Але не всі мають такі ресурси. Наприклад, батьки, що працюють, не можуть витратити години на пошук найкращих цін — і саме вони найчастіше стикаються з завищеними цінами та неякісною продукцією.

Що можуть зробити уряди?

Дослідники вказують на необхідність регулювання цінової дискримінації та підтримки гнучкості малозабезпечених споживачів. Наприклад:

  • повернення субсидій на інтернет у сільській місцевості;

  • підвищення доступності транспорту;

  • гарантування мінімальної якості товарів, незалежно від доходу покупця.

Особливу увагу варто приділити Індіанським та сільським громадам Канади, які змушені долати великі відстані до магазинів і мають обмежений доступ до інтернету.

Ринок змінюється — не завжди на краще

Компанії, як-от доларові магазини, можуть тимчасово виграти від такого стану речей. Але за цю вигоду платять вразливі споживачі, які отримують менше — за більшу ціну.

"Це не просто етичний вибір бізнесу — це економічна неминучість у системі, де люди мають нерівний доступ до технологій," — наголошують автори дослідження.