ПРИКЛАДИ:
1. Хто рубав обухівські ліси в 1914-1917? Військові
2. Хто громив євреїв на початку в 1919? Чорносотенці
3. Хто руйнував обухівські церкви і хрести в 1936? Комуністи
4. Хто розстрілював ромів в 1942? Поліцаї
5. Хто викопував дерева у Панському саду, могильні плити у Центрі, заорював кладовище на Лукавиці у 1950-х? Колгоспники
5. Хто закидає Обухів сміттям у приватному секторі? Понаєхавші
6. Хто не говорить українською і не любить Україну? Переселенці.
ВІД ТЕНДЕНЦІЇ ДО ТРАДИЦІЇ
Модель пошуку винних за межами власної грибниці настільки сильна, що з часом набула політичних ознак і посприяла появі в Обухові повноцінних "груп ненависті", котрі роками "борються" з обухівською владою (сьогодні вже зі всіма незгодними), винною незалежно від очільника, у всьому.
Іншими словами, КУЛЬТУРНА ТЕНДЕНЦІЯ початку 90х стала ПОЛІТИЧНОЮ ТРАДИЦІЄЮ "нульових", неконструктивною і непродуктивою, втім, сьогодні про інше.
А ТАК МОЖНА БУЛО?
Виявляється, у всьому цьому клінічному інфантилізмі є і винятки. Щоправда, попри те, що тлом є Обухів, моральним імперативом - не обухівці.
Йдеться, про події, котрі інтелектуальні можливості сучасної інтелігенції не здатні подолати. А саме - каральний похід Січових Стрільців Осипа Думіна проти отамана Зеленого і епізод, повязаний з штурмом Обухова. Втім, це не перший випадок, коли галичани убивали наддніпрянців, або навпаки (штурм гетьманської залоги з УСС на Григорівському заводі "зеленівцями" і червоний прапор переможців). Винні у цьому, звичайно ж, більшовики (масони, інопланетяни) і тд.
Проте нас цікавить інше. А саме - епізод, повязаний з погромами, від котрих обухівські євреї страждали настільки, що, починаючи з 1919 року фактично покинули місто. Котре, після цього, за влучним висловом Панченка, "перетворилося на звичайне село".
ЧЕСТЬ ПОНАД УСЕ?
Отже, згідно з "Історією Січових Стрільців" (1992) кілька бійців були причетні до ПОГРАБУВАННЯ ОБУХІВСЬКОГО РЕБЕ. Втім, те, що сталося далі викликає лише одне питання: це ПРАВДА ЧИ НІ? Якщо так, то, безумовно, це нереальна війська етика. Без перекладання вини.
ЩО СТАЛОСЯ
1. Під час того, як стрільці вибили з Обухова Зеленого стався неприємний ексцес - двоє бійців пограбували обухівського рабина.
2. Ребе не казав хто, оскільки боявся товаришів бійців. Паралельно керівництво громади поскаржилося у Київ на "неймовірні утиски".
3. Бійці ж УСС виставили керівництву ультиматум - шукаємо і караємо винних, оскільки це впливає на нашу честь, або до Києва ми не повертаємося.
4. Згодом і випадково їх вираховують і тут стається ДИВНЕ.
5. Згідно зі статутом чи чим там на них чекала смерть. І тут вже ЄВРЕЙСЬКА ГРОМАДА впряглася, мовляв, злочин того не вартий.
6. Але ні, мародерів стратили.
Не "зеленівців", не місцевих селян, не більшовицьку босоту, зрештою, у кривавому 1919 знайти кого повісити на Базарній площі було зовсім не важко.
***
ВИСНОВОК
Відповідальність - це не просто дефіцитний, але давно втрачений моральний імператив.
Без його повернення до Обухова ми весь час бігатимемо по колу історії.
