Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова,
Міжнародна група вчених провела масштабне генетичне дослідження унікальних двотисячолітніх виноградних кісточок, знайдених на дні стародавніх колодязів у регіоні Тоскана. Отримані результати переконливо доводять, що античні виноградники були важливою частиною високорозвиненої аграрної та торговельної мережі Римської імперії, яка сформувала фундамент сучасного світового виноробства. Завдяки відсутності кисню у глибокому мулі стародавнього поселення Четамура-дель-К'янті, біологічний матеріал ідеально зберігся у часовому проміжку між 300 роками до нашої ери та 300 роками нашої ери. Археологи та генетики зуміли секвенувати ДНК кількох десятків відібраних насіння, що дозволило детально відтворити еволюційну карту популярних винних культур.
Головною несподіванкою для авторів проєкту стало відкриття того, що переважна більшість досліджених зразків належала до одного конкретного сорту. Цей стійкий клон винограду передавався безпосередньо від етрусків до римлян і незмінно культивувався місцевими аграріями протягом багатьох століть поспіль. Спеціальні генетичні маркери також дозволили дослідникам з упевненістю визначити колір ягід, які домінували на цих стародавніх плантаціях. Виявилося, що цей реліктовий сорт давав виключно білі ягоди, що викликало подив у сучасних енологів. Нині тосканський регіон К'янті завоював всесвітню славу завдяки насиченим червоним винам із винограду Санджовезе, хоча білі сорти тут також вирощують.
Аналіз морфології та структури насіння показав, що після завоювання поселення римлянами на місцевих плантаціях почали стрімко з'являтися нові «елітні сортогруппи». Подальше тестування ДНК виявило близьку спорідненість панівного тосканського клону із двома стародавніми зразками винограду, знайденими раніше на території Південної Франції. Цей факт став першим прямим біологічним підтвердженням існування глобальної римської торговельної мережі, створеної для стандартизації та контролю якості виноробної продукції. Крім того, вчені зафіксували сліди збору дикорослого винограду, який місцеві жителі тривалий час використовували паралельно з культивованими насадженнями для розширення загального асортименту напоїв.
Ще одна унікальна знахідка з колодязя Четамура належить до генетичної родини винограду, яка донині успішно вирощується в Центральній та Східній Європі. Найближчим сучасним живим аналогом цієї античної кісточки виявився рідкісний сорт винограду Баратчуха Сюрке, який зараз зустрічається переважно в Угорщині. Крім того, зібрані генетичні дані наочно пов'язують цей давній зразок із легендарною 400-річною виноградною лозою, яка росте в місті Марибор у Словенії. Ця унікальна рослина офіційно занесена до Книги рекордів Гіннеса як найстаріша жива лоза у світі, яка досі продовжує щорічно давати плоди.
Науковці з Йоркського університету підкреслюють, що отримані результати демонструють неймовірну стійкість та адаптивність конкретних винних родин до кліматичних змін. Розуміння історичного коріння сучасних лоз дозволяє краще захищати цінні виноградники від сучасних екологічних викликів та захворювань. Експерти наголошують, що коли ми сьогодні куштуємо вино з цих автентичних реліктових сортів, ми буквально торкаємося смакової історії. Споживач отримує унікальну можливість продегустувати практично той самий напій, який подавали до столів римських патриціїв тисячі років тому.
