Джерело: Соцпортал
Ще складніша ситуація у внутрішньо переміщених осіб (ВПО), чиї трудові книжки та довідки залишилися на окупованих територіях. Також труднощі виникають у тих, хто працював на шкідливих чи важких роботах і має право на дострокову пенсію. Про механізми відновлення стажу та захист прав пенсіонерів розповіла адвокатка Катерина Сагайдак.
Насамперед слід з’ясувати, який стаж уже врахований у системі. Це можна зробити через електронні сервіси Пенсійного фонду або портал «Дія», отримавши довідки ОК-5 чи ОК-7. Якщо виявляться прогалини, необхідно звернутися до Пенсійного фонду із заявою про підтвердження стажу.
За відсутності оригіналів документів їх замінюють архівні довідки. Після ліквідації підприємства кадрова документація передається в обласні архіви або правонаступникам організацій. Пенсійний фонд має право самостійно робити запити до архівів та підприємств, але для цього громадянин повинен подати офіційну заяву.
З 2022 року з’явився додатковий механізм – підтвердження стажу показаннями свідків. Якщо документи безповоротно втрачені, двоє колег можуть підтвердити факт роботи людини. Хоча Пенсійний фонд рідко користується цим інструментом, суди приймають такі свідчення до уваги.
Якщо жоден спосіб не допоміг, справа вирішується через суд. У більшості випадків суди стають на бік громадян, адже відповідальність за збереження трудових документів лежить на роботодавцеві, а не на працівникові.
З 2021 року діє система електронних трудових книжок. Працівник може завантажити скани своїх документів у кабінеті на сайті ПФУ, що спрощує збереження даних.
Окремо важливо підтвердити заробіток до 2000 року, оскільки без цих даних пенсія часто призначається у мінімальному розмірі. Архівні довідки про зарплату дозволяють врахувати 60 місяців заробітку та суттєво збільшити розмір пенсії.
Для ВПО ситуація ще складніша: документи залишилися на окупованих територіях, і Пенсійний фонд нерідко відмовляє через відсутність оригіналів. Так сталося з клієнткою адвокатки, яка працювала в Донецьку та Криму. Подавши копії трудової книжки, вона отримала відмову. Суд визнав це незаконним і зобов’язав ПФУ зарахувати весь стаж.
Схожий випадок був і з чоловіком, який мав понад 40 років стажу, але через «помилку в записі про звільнення» Пенсійний фонд відмовив у зарахуванні частини роботи в колгоспі. Суд став на бік позивача і після перерахунку його пенсія зросла. За словами адвокатки, практика у таких справах для переселенців майже завжди позитивна.
Особлива категорія – так звані «списочники», які працювали у шкідливих і важких умовах. Для підтвердження пільгового стажу однієї назви посади недостатньо: потрібна спеціальна довідка з підприємства з посиланням на відповідний список. Якщо підприємство ліквідоване, необхідно звертатися до архівів.
Суди, як правило, стають на бік працівників: помилки чи відсутність документів не можуть бути підставою для позбавлення права на пільгову пенсію. Навіть якщо роботодавець не проводив атестацію робочих місць, це не скасовує права працівника на пільговий стаж.
Віковий ценз залишається головною проблемою. Після змін 2015 року вік виходу на пенсію для списків №1 і №2 підвищили на п’ять років. Проте Конституційний Суд визнав це неконституційним для тих, хто працював на відповідних посадах до квітня 2015 року. Таким чином, вони зберігають право виходити на пенсію за старими правилами – у 45 або 50 років.
Адвокатка радить усім, кому ПФУ відмовляє у пільговій пенсії через вік, звертатися до суду. Практика показує, що рішення виносяться майже завжди на користь працівників.
