Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Дослідники проаналізували понад 400 000 повідомлень у мережі X (колишній Twitter), опублікованих у період 2020–2021 років. Цей проміжок часу обрали через високу концентрацію резонансних подій: пандемію COVID-19, протести Black Lives Matter, президентські вибори в США та штурм Капітолія. Аналіз показав, що QAnon діє не як ієрархічна організація, а як «інформаційна екосистема», де структура формується безпосередньо в процесі дискусій.
Хоча тактика викрадення хештегів використовувалася масово, її вплив на реальне залучення аудиторії виявився мізерним. Користувачі, які бачили конспірологічні пости під нерелевантними тегами, рідко ставили вподобання або робили репости. Професор Франсіс Фортен пояснює це тим, що алгоритми соцмереж — це «чорні скриньки», які враховують безліч сигналів, і простої присутності в популярній темі недостатньо, щоб переконати людей або обдурити систему.
Попри неефективність з точки зору переглядів, вчені занепокоєні довгостроковим впливом такого контенту. Франческо Кампізі, провідний автор дослідження, зауважує, що навіть без активної взаємодії (лайків чи коментарів) читачі можуть пасивно формувати свою думку під впливом мови ворожнечі. Зараз Кампізі вивчає концепцію «стохастичного тероризму» — ідею про те, що певні наративи можуть не закликати до насильства прямо, але статистично підвищують ймовірність нападів «самотніх вовків».
Сьогодні про QAnon говорять менше, ніж у 2021 році, проте його ідеї інтегрувалися в ширшу екосистему онлайн-конспірології. Дослідники констатують, що після зміни власника платформи X обсяг екстремістського контенту значно зріс. Оскільки сучасні платформи не завжди ефективно видаляють такий матеріал, відповідальність за критичне сприйняття інформації фактично перекладається на самих користувачів.
