Джерело: techxplore.com
Зазвичай технології бачення поза зоною прямої видимості (NLOS) доступні лише в лабораторіях і базуються на громіздкому та дорогому обладнанні. Головний прорив команди MIT полягає в тому, що вони зробили це можливим для звичайних споживчих датчиків. Стандартні сенсори працюють, надсилаючи світлові імпульси та вимірюючи час їхнього повернення, але їхня робота обмежена лише тим, що міститься безпосередньо перед ними.
Команда з MIT подолала це обмеження, змінивши спосіб обробки вхідних даних. Замість того, щоб відкидати неймовірно слабкі, розсіяні світлові сигнали, які відбиваються від стін і підлоги, новий алгоритм збирає ці слабкі відблиски протягом кількох кадрів під час руху телефону або об'єкта. Потім він об'єднує дані, отримані під різними кутами, щоб відтворити форму та рух прихованого предмета.
Для тестування свого алгоритму вчені використали звичайний споживчий сенсор LiDAR вартістю менше ніж 100 доларів США. Вони розмістили манекен, що рухався, картонні фігури та літери за стінами й великими перегородками, тобто повністю поза зоною прямої видимості датчика. Потім дослідники спрямували сенсор на підлогу або стіну поруч із перегородками.
Алгоритм успішно відстежив рух манекена в режимі реального часу та створив грубі тривимірні реконструкції прихованих об'єктів. Дослідники з MIT зазначили у своїй статті, що ці результати знаменують перехід до миттєвого використання технологій NLOS, коли будь-хто може побачити приховані об'єкти за допомогою готового та доступного обладнання без складних додаткових налаштувань.
Наразі технологія працює найкраще, якщо програмне забезпечення знає або може приблизно визначити базову форму об'єкта, який воно відстежує. Наступним кроком розробників буде адаптація алгоритму до роботи з невідомими формами, що змінюються. У разі успіху технологію можна буде використовувати у робототехніці та портативних пристроях, що значно розширить сфери застосування повсякденної електроніки.
