Джерело: phys.org
Дослідники з Університету Манчестера, Університету Лафборо та Університету Бірмінгемського міста виявили, що в шлунку крокодила все ще знаходилася свіжо з'їдена риба, яка була прикріплена до гачка. Це, ймовірно, стало причиною його смерті.
Завдяки спеціалізованому програмному забезпеченню, рентгенівським та КТ-скануванням вчені змогли віртуально витягти гачок з мумії. Потім вони виготовили його репліку спочатку з пластику, а потім відлили з бронзи, його оригінального матеріалу.
Вік мумії тварини, яка зберігається в Бірмінгемському музеї та художній галереї під номером 2005.335, становить від 2 000 до 3 000 років. Це епоха, коли практика муміфікації тварин досягла свого піку.
Результати дослідження опубліковані в журналі "Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage".
Під час життя крокодил ковтав значну кількість дрібних каменів, відомих як гастроліти. Їх використовували для подрібнення шматків м'яса та регулювання плавучості.
Наявність більшої кількості гастролітів у верхній частині травного тракту, на думку авторів, свідчить про те, що крокодил намагався перетравити свою останню їжу, але помер, перш ніж вони досягли його шлунка.
Скелетна цілісність риби також вказує на те, що вона була проковтнута цілою і не піддалася дії травних ферментів у першій камері шлунка крокодила або абразивної дії гастролітів.
Невеликий проміжок часу між проковтуванням риби та смертю крокодила, як вважають дослідники, свідчить про те, що його навмисно спіймали в дикій природі та обробили для муміфікації як жертву богу крокодилів Собеку.
Здорові крокодили асоціювалися з плодючістю та багатим сільським господарством. Єгиптяни також вірили, що, носячи одяг зробленый зі шкіри крокодила, можна захиститися від небезпеки.
Провідний автор дослідження, доктор Лідія Макнайт, науковий співробітник Університету Манчестера, зазначає: "Мумія крокодила 2005.335 стала для нас унікальною можливістю застосувати науковий аналіз до мумії великої тварини.
Наша робота дала нам багато інформації як про життя крокодила, так і про посмертну обробку його останків.
Мумії завжди викликали захоплення у відвідувачів музеїв будь-якого віку. Наше дослідження дає їм унікальну можливість познайомитися з історією цієї тварини."
Доктор Макнайт додає: "На відміну від попередніх досліджень, які віддавали перевагу інвазивним методам, таким як розгортання та розтин, 3D-радіографія дозволяє нам бачити внутрішню структуру мумії без її пошкодження.
Ми пішли далі, відтворивши гачок з його оригінального матеріалу - бронзи.
Єгиптяни, ймовірно, використовували загартовану глиняну форму, в яку заливали розплавлений метал, нагрітий на вугіллі.
Незважаючи на тисячоліття, що минули між виготовленням стародавнього риболовного гачка та сучасною реплікою, процес лиття залишився дивовижно схожим."
