Ти або в ЗСУ, або для ЗСУ ” - як жити за цим правилом в Обухові?

Як можна встигнути все без шкоди власному бізнесу? Зробити так, щоб твоє громадське життя було продовженням професійного?

Про те, що для нього Обухів, “соціально-відповідальний бізнес” і Перемога Богдан Поліщук розповів у коротшій ніж хотілося б, але, безумовно, не останній сповіді Хронікам Обухова.

***

Мій Обухів

Я з Києва і вперше потрапив до Обухова в 2003 році. Попри це, саме наше місто я вважаю своєю батьківщиною. Відчуття “свого” у мене з’явилося раптово, під час першої поїздки до Обухова. І вже 20 років як воно зі мною. Можливо, тоді на мене справив враження місцевий ландшафт, адже не закохатися в обухівські гори просто неможливо.

У мене є свій бізнес — я фахово займаюся продажем автозапчастин, став експертом в своїй галузі. Втім, часи міняються, а з ними і підходи до життя. Зараз я керуюся девізом “Ти або в ЗСУ, або для ЗСУ”. Відтак, оскільки я не в ЗСУ, то роблю для армії все, що бодай на крок наближає найбільшу подію у нашому житті — Перемогу.

Моя волонтерка

Свою волонтерську діяльність я ділю на кілька частин.

• Перша, назвемо її “індивідуальною” це соціально-відповідальна частина мого власного бізнеса, її додаткова суспільна вартість. Полягає вона у тому, що ми допомагаємо ЗСУ запчастинами. Часто це не так просто як здається на перший погляд, оскільки авто бувають різні. Відповідно, деталі доводиться шукати за кордоном.
• Крім них, я кілька разів організовував збори на самі авто, котрі в обох випадках закінчилися придбанням “залізних коней” для новітніх обухівських козаків із ЗСУ.
• Додатково пробую розвивати напрямок спорядження, позаяк потребу, приміром, в якісних саперних лопатках або плащах-пончо ніхто не відміняв.

Крім “індивідуального” є ще “колективна” площина мого волонтерства.

• По-перше, я чинний член громадської організації Інститут розвитку громад. У нас є своя ніша, зокрема, ми працюємо із вимушеними переселенцями. Для старших — це продуктові набори, для молодших — майстер-класи. Всім стараємося допомогти, всіх намагаємося розрадити.
• Крім того, я активно долучаюся до діяльності “Материнського серця” - ймовірно, найвідомішої і до певної міри - легендарної організації обухівських волонтерів. Відразу зауважу, що робота з ними для мене не лише задоволення від втілення проектів, але і честь.

Моя Дзюбівка

Крім цього, певну частину зусиль я витрачаю на вирішення тих чи інших проблем мікрорайону Дзюбівка, де, власне, і мешкаю. В першу чергу це стосується лобіювання питань, напряму пов’язаних з дорогами або світлом. Втім, моє головне “дітище”, моя гордість — стадіон на Дзюбівці (в районі “Вишки”, прим. ред).

Відносно нещодавно там був зарослий і засмічений байрак. Зараз це “магніт”, котрий щодня притягує дітей з мого мікрорайону.

Крім нього є плани з облаштування скейт-парку і тенісного корту. В ситуації з першим справа навіть зрушила з місця, коли у 2021 році ми виграли з цією заявкою громадський бюджет Обухова. Зараз його реалізація відкладена з огляду на очевидні причини.

Вищеназвані напрямки, а саме

• “автозапчастини для ЗСУ”,
• “допомога переселенцям”,
• “кооперація з “Материнським серцем”
• та “Моя Дзюбівка”

є магістральними.

Крім них мене цікавить гуманізм і історія Обухова. На жаль, я не можу приділяти їм так багато уваги як іншим. Втім, перед початком зими вдалося змайструвати і встановити на Академічній (вул. Лермонтова, прим. ред.) кото-хату. Кажуть, її хвостаті мешканці не лише перезимували, але й продовжують жити в ній з настанням тепла.

Окремо згадав би краєзнавчі походи околицями Обухова і роботу з хрестом на горі Педина. В минулому році ми не лише почистили його і обробили спеціальним засобом. Але і ініціювали його освячення в православній традиції, відтак, повернули йому і горі функції християнської святині.

Моя Перемога

Разом з тим, я чітко усвідомлюю, що моя громадська діяльність не є відірваною від реального життя і тим більше не є самозамилуванням.

Навпаки, все, чим я займаюся є моїми цеглинками в стіну, котру більше трьохсот років будують покоління українців — остаточної перемоги над Злом, котре в тих чи інших личинах періодично приходить на нашу землю.