Топографічні особливості слов'янських поселень на території Обухова

Вперше я задумався над тим, чи є різниця у виборі місця поселення в різні історичні періоди кілька років тому.

Тоді, під час зимового походу в район Козарового шпиля (під час котрого я падав і їв сніг наче у дитинстві), у нас відбулася полеміка «на горі чи на схилах» селилися мешканці цих країв у період I – IX ст. н.е.

Згодом, наукова відповідь, котра досить добре лягає на обухівський грунт знайшлася у праці ПІВДЕННОРУСЬКЕ СЕЛО IX-XIII ст. за редакцією О. П. Моці, В. П. Коваленка, В. О. Петрашенко.

Згідно з ними (тезово):

1. ДО РУСІ. Водоподільний тип поселень у Лісостепу набув поширення у пізньотрипільські та ранньоскіфські часи, а розквіту — в черняхівській культурі; не зникав і в другій половині І тис. н. е. (Обухів).
2. РУСЬ. Згодом, за давньоруського часу народжується балковий вид поселень.
3. ГІПОТЕЗА (авторів): Характер топографічного розташування селищ тісно пов'язаний з характером освоєння земельних площ під оранку, водозабезпечення, функціональної диференціації населених пунктів, шляхами тощо.
4. ФАБУЛА: давньоруські селища Київщини розміщуються групами. До такої окремої групи входять від 2 до 5 селищ. Як правило, вони знаходяться на одній водній артерії (прирічний тип розміщення) і на сусідніх балках (вододільний тип). При цьому група завжди територіально відокремлена від іншої групи чи "гнізда".

ЯК ЦЕ БУЛО В ОБУХОВІ?

На жаль (чи на щастя) завдяки порадам проф. археологів я не публікую у фб карт, тому доведеться вірити моїм висновкам на слово.

1. Обухів розташований в долині Кобрини між двома крупними вододілами:

а) Стугни і Кобрини;

б) Красної і Кобрини;

2. 90% властиво ранньосередньовічної обухівської археології, всі ці «києво-черняхівські» і пізніші таваріщі (Обухів I, Ia, II, III, IV, VI, VII, XIV, XV) знаходяться на вододілі між долинами Красної і Кобрини вздовж траси Дніпро-Київ.

3. Що стосується давньоруського періоду (X-XIII ст.) на території Обухова зафіксовано біля 10 поселень.

Умовно їх можна розділити на

1. 5 - вододіл між Красною і Кобриною.

2. 2 – вододіл між Стугною і Кобриною

3. 3 – власне долина Кобрини.

ГІПОТЕЗА (моя). Ну і, наскільки я можу судити різниця між умовно ранньосередньовічним (до Русі) і пізньосередньовічним (Русь) в тому, що спуск до долини Кобрини і освоєння її нарізаних джерелами балок відбулося саме за часів Русі.

Можливо, після появи на східному вододілі (Кобрина-Красна) трипільсько – васильківського відтинку Змієвих валів, а з ними і такої-сякої безпеки, наслідком котрої стала колонізація і залюднення краю.

***

Головна водна магістраль Обухова – р. Кобрина, до приблизно початку 18 століття відома під давноруською назвою Лукавиця («вигин», «лучина») в своїй рівнинній течії має біля 3 «меандрів».

Приблизно так (мал. 1.) могло виглядати слов’янське поселення в районі суч. вулиці Лермонтова (багатошарове поселення включає в себе залишки трипільської культури, доби бронзи, раннього залізного віку, 2-гої пол. ІІ ст., VI–VIII ст., другої половини Х – середини ХІІІ ст., XIV–XV ст. та другої половини ХVІ–ХІХ ст.)

***

ІЛЮСТРАЦІЇ (з В.Д.Баран, Д.Н.Козак, Р.В.Терпиловський «ПОХОДЖЕННЯ СЛОВ’ЯН, малюнки З.Ваня, 1983).

1. Слов’янське село другої половини 1 тис. н. е.
2. Господарство та ремесла слов’ян наприкінці І тис. н. е.
3. Господарська діяльність слов’ян наприкінці І тис. н. е.
4. Переселення слов’ян 1
5. Переселення слов’ян 2.