Про це повідомив Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.
За оцінками фахівців, у 2026 році середня щільність оленя у заповіднику становить трохи менше 10 особин на 1000 гектарів, а загальна чисельність популяції — близько 2,4 тисячі особин.
Період гону для науковців — це не лише час спостереження за поведінкою тварин. За ревом самців, площею спостережень, погодними умовами, віком тварин і розмірами гаремів дослідники можуть оцінювати стан та чисельність популяції.
Ще одна характерна ознака цього періоду — так звані гонні ямки. Це заглиблення у ґрунті, які самці залишають копитами та рогами, позначаючи свою територію.
У заповіднику зазначають, що цьогоріч гон проходить синхронно і без помітних відхилень від звичних для виду термінів.
Минула зима була для тварин складною. Наст ускладнював пересування оленів і підвищував ризик нападів вовків.
Додаткової шкоди популяції завдали дротяні огорожі. Складні умови зимівлі також позначилися на кількості телят.
Водночас тварини, яких науковці спостерігають під час цьогорічного гону, мають добрий фізіологічний стан і достатні жирові запаси.
Серед них є й добре знайомі дослідникам особини, яких вдається впізнавати за формою рогів із попередніх років.
Цього року фахівці помітили ще одну зміну: у гону вже беруть участь середньовікові самці, чого раніше не спостерігали.
У заповіднику припускають, що це може свідчити про певне омолодження популяції та зміни її статево-вікової структури.
Однією з можливих причин таких змін науковці називають втрати, яких великі тварини зазнають в умовах війни.
Окремо у заповіднику розповіли про головного бика одного з риковищ поблизу села Запілля. Після грязьової купелі він виглядає майже чорним і блискучим.
Такі купелі для самців мають не лише гігієнічне значення. Вони допомагають маркувати територію та залишати інформацію про себе іншим тваринам.
Головні бики під час гону зазвичай тримаються у центрі риковища серед самок та інших самців. Під час реву вони витрачають багато енергії, тому можуть виглядати втомленими.
Поведінка самок у цей період відрізняється. Вони майже постійно пасуться або пережовують їжу, накопичуючи сили перед зимою та майбутньою вагітністю.
Особливо добре виглядають холості самки, які цього року не мали телят і не витрачали енергію на їх вигодовування.
Для науковців такі сезонні спостереження важливі не лише як частина моніторингу поведінки тварин, а й як спосіб оцінювати зміни чисельності, вікової структури та стану популяції оленя шляхетного у заповіднику.
