
Джерело: Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Що ми можемо зробити для тих, хто віддав своє життя? Ми не зможемо зробити нічого рівноцінного, але ми можемо памʼятати. Кожна можливість згадати загиблого воїна, кожне слово чи твір дає нам полегшення, хоча нічого вже не змінить. Садити дерева на честь героїв давня традиція. Дерево росте, змінюється і довгі роки нагадує про наш борг перед полеглими, - розповіли у ботсаду.
З тих пір комусь дуже муляла памʼятна табличка, котру вже мусили замінити. Тепер знищили саме дерево.
Кому могло прийти в голову таке рішення? Хворому? Ватному? Це не рутинне хуліганство до котрого на території саду вже звикли.
Це цілеспрямовані злочинні дії людини, котра розуміла що вона робить, - зауважили у ботсаді.