Українська земля і ринок: продавати чи молитися

Українська земля і ринок: продавати чи молитися

Ситуація довкола питання продажу ринку землі простіша, ніж здається на перший погляд.

З одного боку це 6-7 мільйонів тих, хто отримав наділи після розпаювання колгоспів. Вони хотіли би мати зиск з отриманих наділів ще за цього життя. Вони - ЗА ПРОДАЖ.

З іншого - фермери, котрі звикли орендувати за копійки і виснажувати чужу землю і аграрне лобі, котре фінансує захисників мораторію на продаж на кшталт Тимошенко і "Батьківщини".

Для них "земля - священна" і тому її мають орендувати на тривалий час ті, хто фінансує партію. ВОНИ - ПРОТИ. Для партії це те саме, що зарізати курку, яка несе золоті яйця. Інтерес жлобський, але, в цілому, зрозумілий.

Безумовно, земля - священна, як і право власності на неї (і в принципі). Саме тому, продаж землі це, перш за все - право його власника, а не інтереси тимчасового орендатора. Вирішувати, що робити зі своїм майном має власник, а не прикормлений політик, котрй любить за очі пашталакати про "священну українську землю" і котрий лише лобіює інтереси свого працедавця-олігарха.

Хочу продаю, хочу здаю в оренду. Єдиний мораторій, який має в цій ситуації сенс, це мораторій на право "Батьківщини" виляти хвостом (Юлі махати косою) і змінювати свою позицію в угоду інвесторам.

Читайте також:

Коментарі