Українське вчора, фактор Болбочана і Обухів

ПОЗИЦІЯ

• З одного боку як ідейний петлюрівець і критик "отаманщини" я засуджую окремі дії легендарного полковника. З іншого, згоден з тезою, що його арешт і страта деморалізували війська.
• Офіційно Болбочан начебто не мав стосунку до Обухова і околиць. По суті ж, складається враження, що його арешт, похід проти Зеленого і тому подібні синхронні акції були спробою держави капсулювати і придушити всю цю есерівську "вольницю", котра, безумовно, посягала на насилля як монополію молодої держави.
• Тому я розглядав би силові акції проти своїх як теоретично необхідний тоді інструмент. А як воно було насправді і чи було корисним - поза моєю компетенцією. Це те саме що судити СБУ ОУН, котре, за деякими даними, завалило до 10% особого складу УПА. Судити когось складно. Хоча і модно.

***
КАНВА
1. 22 січня 1919 року увійшло в історію як визначний день для українського народу. У Києві на Софійській площі урочисто проголошували злуку Української Народної Республіки з західноукраїнськими землями.
2. З цієї ж площі в Києві, одразу після урочистостей, січові стрільці вирушили на Трипілля. Їхній похід став важливою військовою операцією, яка демонструвала готовність захищати незалежність та територіальну цілісність новоствореної держави.
3. У той самий день у Кременчуці було арештовано одного з найвизначніших воєначальників УНР — полковника Петра Болбочана, що викликало хвилю обговорень у політичних колах.
***

... Бачиш, полковнику, це твої чорні полки.
Це твої темні химери і перші прориви.
Ти все в житті робив навпаки.
Ти текст, написаний від руки.
Ти теплий дух лівобережної зливи...

Спойлер: Жадан дуже ритмічний, надривний, переконливий. Пісню можна слухати на реверсі, текст закарбовується сам.