В обласному археологічному музеї розповіли про церковне життя Трипілля

В обласному археологічному музеї розповіли про церковне життя Трипілля

Історія Трипілля тісно переплетена з церковним життям. Майже все ХVІІІ ст містечко належало Софіївському монастиреві і в той же час в ньому будується 3 православні церкви. Це виділяє Трипілля з поміж інших містечок та міст Київщини, де їх було по одній.

Про це йдеться у дописі на сторінці КЗ КОР "Київський обласний археологічний музей", передають Хроніки Обухова.

...Розташування містечка на обох берегах річки Красної, ще й на шляху до Києва, сприяло виникненню паромної переправи через річку. Великі судна належали кожній з церков, щоб прихожани та богослови могли безперешкодно навідувати свої церкви. І хоч вони були безкоштовними, саме пожертви за переправу складали чи не основне надходження коштів, йдеться у повідомленні.

Це не залишилося без уваги більш підприємливих жителів.

В середині ХІХ ст окружний начальник Ільєнко віддав право перевозу в оренду єврейським жителям і церквам довелося продати свої судна зі збитками.

Щоразова оплата була непосильною для місцевих прихожан. Всі три священники парафій написали колективну скаргу київському митрополиту, а той в свою чергу до київського губернатора Урусова. Таким чином у 1862 році пароми знову повернулися до громадського користування і життя церков протікало досить спокійно аж до І світової війни.

Трипілля, Введенська церква
Трипілля, Введенська церква

Цього дня (4 грудня, прим. авт.) Трипілля відзначає місцеве свято - «Храм» або Храмове свято. Воно приурочене до дня Введення у храм Пресвятої Діви Марії, адже першою відомою нам церквою у Трипіллі була саме Введенська. Точної дати її заснування немає, але вже нова Свято-Введенська церква була збудована у 1797 році при о. Якову Гуляницькому, що змінив свого попередника протоірея о. Мойсея Леонтовича у 1792 році, розповіли у музеї.

Записи ХІХ ст досить багато розповідають про тогочасне життя церкви - план забудови, розширення, збір коштів на ремонт, перебудова цвинтарної каплички, настоятелі та прихожани. І хоч в той час існувало 3 церкви - Введенська парафія зростала швидше від інших і була найбільшою. Якщо у 1832 році записано 281 державних селян, то у 1900 році до парафії входило 2097 селян, 318 військових, 16 міщан, 13 дворян та 19 осіб духовенства.

Особливим є й те, що за близько півтори століття відомої нам історії церковного життя, наставників цервки було лише чотири. Троє з яких отримали сан протоірея. Протоіреї о. Яків Гуляницький та протоірей о. Михайло Максимович Кустовський були наставниками по 50 років, а останній о. Іоанн Андрійович Левитський був зміщенний лише через більшовицьку революцію, додали у музеї.

Читайте також:

Коментарі