Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Весною багато комах, зокрема гусениць, вилуплюються саме тоді, коли на деревах з’являється молоде та м’яке листя. Якщо в певний рік дуби зазнають сильного нашестя шкідників, наступної весни вони реагують на це затримкою розпускання бруньок на три дні. Така стратегія залишає комах без їжі одразу після появи на світ, оскільки листя все ще залишається надійно захованим у бруньках. Дослідники зазначають, що ця затримка дозволяє скоротити рівень пошкодження дерева від поїдання на 55%.
Міжнародна група науковців опублікувала результати своєї роботи в журналі «Екологія та еволюція природи». Провідний автор дослідження доктор Сумен Маллік із Біоцентру Університету Вюрцбурга пояснює, що така тактика виявляється ефективнішою за хімічний захист, наприклад вироблення гірких танінів. Для збільшення виробництва танінів дереву довелося б витрачати значну кількість енергії. Це відкриття доводить, що дерева не просто пасивно реагують на погоду, а гнучко підлаштовуються під біологічні загрози.
Для підтвердження цих висновків команда використала сучасні методи дистанційного зондування Землі. Учені проаналізували територію площею 2400 квадратних кілометрів у Північній Баварії за допомогою даних супутників «Сентінел-1». Ці радарні апарати здатні надавати точну інформацію про стан крони дерев навіть крізь густу хмарність. Загалом дослідники опрацювали 137 500 окремих спостережень протягом п’яти років — з 2017 по 2021 рік.
Особливо показовим став 2019 рік, коли в регіоні стався масштабний спалах розмноження непарного шовкопряда. Радарні сенсори зафіксували, які саме дерева були повністю об’їдені та як вони змінили свій цикл росту наступного року. Професор Йорг Мюллер з Університету Вюрцбурга підкреслив, що супутникові дані дозволили побачити реакцію кожного окремого дерева з роздільною здатністю 10 на 10 метрів на піксель.
Це дослідження пояснює, чому в деякі роки ліс не зеленіє так швидко, як того вимагає температура повітря. Попередні комп'ютерні моделі часто ігнорували біологічні взаємодії між рослинами та комахами, фокусуючись лише на погодних чинниках. Тепер стає зрозумілим, що дерева перебувають у стані еволюційного протистояння: зміни клімату змушують їх розпускатися раніше, тоді як тиск з боку комах змушує стримувати цей процес.
Ключовою перевагою такої тактики є її тимчасовий та зворотний характер. Дерева починають рости пізніше лише після фактичного зараження, тому комахи не можуть адаптуватися до цього на постійній основі. Професор Андреас Прінзінг з Університету Ренна у Франції зазначає, що така динамічна взаємодія є прикладом високої стійкості та здатності лісових екосистем пристосовуватися до світу, що змінюється. Майбутні експерименти допоможуть ще точніше вивчити ці захисні механізми.
