Джерело: phys.org, автор: Complexity Science Hub Vienna, переклад: Хроніки Обухова
***
Попередні дослідження науковців з Complexity Science Hub Vienna на чолі з Пітером Турчиним та Даніелем Кондором показали, що соціальні конфлікти, а не лише екологічні фактори, могли значно впливати на ці зміни. У новому дослідженні в журналі Journal of the Royal Society Interface, науковці додають ще одну частину до цієї складної головоломки.
Війни і конфлікти не лише спричиняють прямі втрати, але й створюють атмосферу тривоги і страху. Це почуття страху могло суттєво впливати на розселення людей, а отже, і на розвиток населення в Європі. Дослідження показало, що цей страх призводив до того, що люди уникали потенційно небезпечних територій, що своєю чергою викликало значні демографічні коливання у неолітичній Європі.
"Наше моделювання показало, що страх перед конфліктами спричиняв скорочення населення в небезпечних зонах. Люди концентрувалися в безпечніших місцях, наприклад, на вершинах пагорбів, що призводило до перенаселення, зростання смертності і зниження рівня народжуваності," — пояснює Кондор.
Ці висновки підтверджуються археологічними доказами, такими як знахідки з пізнього неоліту на місці Капелленберг поблизу Франкфурта, датовані приблизно 3700 р. до н.е. Археологи виявили тимчасове залишення сільськогосподарських земель і спорудження великих оборонних систем, таких як вали та палісади.
"Ця концентрація людей в добре захищених місцях могла призвести до появи соціальних нерівностей і політичних структур, що виправдовували такі відмінності," — зазначає Пітер Турчин.
Для моделювання динаміки населення в неолітичній Європі дослідники створили комп'ютерну модель, що враховує дані археологічних пам'яток і вимірювань радіовуглецевого датування. Це дозволяє досліджувати масштаби зростання і спаду населення у різних регіонах Європи.
Такі міждисциплінарні дослідження допомагають краще зрозуміти історичні процеси та розв'язувати складні наукові питання, підкреслює Кондор.
