Джерело: phys.org, переклад: Мирослав Чайковський
Біоархеологічне дослідження могильника бронзової доби Тисафюред-Майорошалом проливає нове світло на важливий період у історії Центральної Європи.
Міжнародна команда дослідників під керівництвом Тама́ша Хайду (університет Етвеша Лоранда) та Клаудіо Каваццуті (Університет Болоньї) виявила, що близько 1500 року до н.е. в житті людей відбулися радикальні зміни: змінилися їхній раціон, спосіб життя та соціальний устрій.
Дослідження базувалося на матеріалах з могильника, який використовували як у середній бронзовій добі (культура Фюзешабонь), так і в пізній (курганна культура). Це дозволило порівняти стратегії виживання до і після переходу між культурами.
Команда намагалась з’ясувати, чи поширення курганної культури свідчить про прибуття нових груп населення, чи це була трансформація місцевого населення. Також вивчалося, чи зміни поселень і способу життя пов’язані з переходом до кочового скотарства замість осілого землеробства.
Харчування змінилося: За аналізом стабільних ізотопів азоту, у середній бронзовій добі харчування було більш різноманітним і соціальна нерівність була помітною у доступі до білкової їжі. У пізній бронзовій добі харчування стало більш одноманітним і менш поживним.
Поява проса: За ізотопами вуглецю дослідники встановили, що саме у цей період люди почали споживати просо — рослину з високою енергетичною цінністю та коротким циклом вирощування. Це — найдавніший відомий випадок вживання проса в Європі.
Зменшення мобільності: Аналіз ізотопів стронцію показав, що у пізній бронзовій добі було менше мігрантів, і вони прибували з інших регіонів (наприклад, Трансданубії чи Південних Карпат), тоді як раніше більшість мігрантів були з ближніх районів (Верхнє Тисо, північ Карпат).
Соціальні зміни: З переходом до курганної культури були залишені довгоіснуючі «тель-поселення», а система розселення стала менш централізованою. Це свідчить про зміну суспільної структури — вона стала менш ієрархічною.
Також, згідно з мікроаналізом зубного нальоту, споживання тваринного білка суттєво зменшилось — що суперечить попереднім уявленням про те, що носії курганної культури були переважно скотарями.
Таким чином, дослідження спростовує гіпотезу про те, що носії курганної культури вели переважно пастуший спосіб життя.
Зміни, які супроводжували появу курганної культури — у харчуванні, поховальних практиках і способі життя — можна правильно інтерпретувати лише тоді, коли класичні археологічні підходи поєднуються з сучасними біоархеологічними методами.
