Джерело: Соцпортал
Закон №2980, ухвалений у 2023 році, передбачає одноразові виплати для працівників критичної інфраструктури — медиків, енергетиків, залізничників. Проте станом на травень 60% заявників отримали відмови.
Проблема — у бюрократичних перепонах. Пенсійний фонд виплачує кошти лише тим, хто працював на підприємствах, внесених до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури. Однак більшість лікарень туди не потрапили — процедура складна і неузгоджена.
Тому навіть танковий завод можуть не визнати критично важливим, а родині фельдшера “швидкої”, загиблого під час обстрілу, відмовляють у компенсації через «формальні невідповідності».
Суди дедалі частіше стають на бік постраждалих. Так, родина лікарки з медцентру “Нейромед” у Вінниці, загиблої під час атаки 14 липня 2022 року, виграла справу після відмови Пенсійного фонду. Суд визнав, що навіть приватний медзаклад є об’єктом критичної інфраструктури за своєю діяльністю.
Подібні рішення ухвалено й у справах фельдшера з Одеси (загинув під час обстрілу в березні 2024 року) та медсестри з Херсонської лікарні ім. Карабелеша, яка отримала інвалідність після атаки в серпні 2023-го. В усіх випадках Пенсійний фонд подав апеляції, затягуючи процеси.
Станом на травень 2025 року МОЗ внесло до Реєстру лише 268 медичних об’єктів, тоді як в Україні діє понад три тисячі лікарень і поліклінік. Міністерство не веде централізований облік поранених чи загиблих медиків, не забезпечує юридичного супроводу родин і не ініціює автоматичне внесення лікарень до реєстру.
У результаті родини змушені самостійно звертатися до суду, щоб довести очевидне — що лікарні є критично важливою інфраструктурою.
Юристи радять медикам або їхнім родинам перевіряти, чи внесено їхній заклад до Реєстру критичної інфраструктури. Якщо ні — надсилати запит до лікарні чи МОЗ. У разі відмови Пенсійного фонду потрібно звертатися до суду, який, як показує практика, визнає всі медзаклади критичними об’єктами.
Однак є обмеження: подати заяву на виплати можна лише протягом трьох років після трагедії. Через це багато постраждалих, особливо з 2022 року, ризикують втратити право на компенсацію.
«Закон прийняли у 2023 році, а Реєстр наповнювати почали лише у 2024-му. Це несправедливо для тих, хто постраждав раніше», — каже юрист ГО «Соціальний рух» Віталій Дудін.
У парламенті вже обговорюють зміни до закону №2980 — скасування трирічного обмеження та автоматичне визнання об’єктами критичної інфраструктури всіх закладів, які забезпечують життєво важливі послуги, незалежно від формального внесення до реєстру.
Та поки що держава залишається байдужою — а ті, хто рятує життя під обстрілами, часто залишаються без підтримки і справедливості.
