Джерело: phys.org
Ця взаємодія сприяла культурному обміну, соціальному розвитку та інноваціям, таким як ритуальні поховання і символічне використання вохри для декорування тіла.
Результати дослідження свідчать, що саме людські зв’язки, а не ізоляція, були ключовими факторами культурного прогресу. Вони також підкреслюють роль Леванту як важливого перехрестя в ранній історії людства.
Нові відкриття в печері Тіншемет у центральному Ізраїлі змінюють наше уявлення про міжлюдські стосунки в середньому палеоліті на Близькому Сході. Ця печера відома багатством археологічних знахідок, включно з кількома людськими похованнями—першими за останні 50 років для цього періоду.
Дослідження, опубліковане у журналі Nature Human Behavior, наводить переконливі докази того, що неандертальці та люди сучасного типу активно обмінювались технологіями й ритуалами. Це вказує на більш тісний зв’язок між видами, ніж вважалося раніше.
Розкопки в печері Тіншемет тривають з 2017 року під керівництвом професора Йоссі Зайднера (Єврейський університет), професора Ісраеля Гершковіца (Університет Тель-Авіва) і докторки Маріон Прево (Єврейський університет).
Головна мета вчених—визначити характер відносин між Homo sapiens та неандертальцями: чи були вони конкурентами, мирними сусідами або навіть співпрацювали?
Поєднуючи дані з виготовлення знарядь праці, стратегій полювання, символічної поведінки та соціальної структури, дослідження показує, що групи неандертальців і Homo sapiens активно взаємодіяли, передаючи одне одному знання і традиції. Саме завдяки цим контактам почали виникати нові соціальні практики та традиції. Наприклад, у Ізраїлі близько 110 тисяч років тому з’явилися перші у світі формальні поховання.
Одним із важливих відкриттів стало широке використання мінеральних пігментів (особливо вохри), яка могла використовуватися для прикрашання тіла і позначення соціальних статусів та ідентичностей.
Кластер поховань у печері Тіншемет свідчить про те, що місце могло використовуватись як спеціальна поховальна територія або навіть кладовище. Це означає існування спільних ритуалів і міцних соціальних зв’язків. Розміщення артефактів у похованнях також може свідчити про віру у загробне життя.
Професор Зайднер описує Ізраїль як «культурний плавильний котел», де різні групи людей взаємодіяли та розвивались разом: «Наші дані показують, що саме взаємозв’язки людей були рушійною силою культурного і технологічного прогресу в історії».
Докторка Прево зазначає, що унікальне географічне положення регіону було важливим для розселення людей: «Покращення клімату призвело до збільшення населення і посилення контактів між різними видами Homo».
Професор Гершковіц додає, що взаємопов’язаний спосіб життя цих груп демонструє глибокі зв’язки та спільні стратегії виживання. «Наші знахідки демонструють складні стосунки, які поєднували співпрацю й конкуренцію»,— каже він.
Печера Тіншемет відкриває унікальний погляд на соціальну структуру, символічну поведінку і повсякденне життя наших далеких предків. Це допомагає краще зрозуміти складні взаємодії, що формували людські суспільства.
Розкопки тривають, і печера Тіншемет обіцяє ще більше відкриттів, які допоможуть пояснити витоки людської цивілізації.
