
Джерело: techxplore.com, переклад: Хроніки Обухова
Генеративний штучний інтелект (ШІ) опрацьовує великі обсяги даних, серед яких часто трапляються твори, що охороняються авторським правом. Хоча правові суперечки щодо цього тривають, новий звіт Управління з авторських прав США аналізує, наскільки дозволене чи заборонене використання таких матеріалів відповідає економічним цілям авторського права. Простіше кажучи: чи змінює ШІ баланс між винагородою для авторів і вільним доступом, і які політики можуть його відновити?
Один із розділів, написаний дослідниками з Університету Карнегі-Меллон, увійшов до наукової книги про ШІ та політику авторського права, яку редагував головний економіст американського відомства.
«Одна з цілей авторського права — стимулювати культурні та наукові інновації, забезпечуючи творцям економічну винагороду, але також не обмежуючи доступ до наявних творів, необхідних для нової творчості», — пояснює професор інформаційної політики Майкл Д. Сміт із Університету Карнегі-Меллон.
За його словами, генеративний ШІ діє подібно до людської творчості: він «поглинає» наявні твори та створює нові. У цьому сенсі ШІ виконує ту ж функцію, яку захищає авторське право — стимулює інновації.
Дослідники виділяють два ключові запитання:
Яку суспільну користь дає розробникам доступ до навчальних матеріалів?
Як це впливає на стимули для людських авторів створювати нові твори?
У звіті розглянуто вплив генеративного ШІ як на комерційну мотивацію, так і на внутрішній творчий потяг митців. Одним із можливих рішень вчені називають запровадження ліцензування на навчання, хоча визнають: це має виклики щодо прозорості й контролю.
«У політиків майже немає дієвих інструментів, аби запобігти бажанню правовласників ще більше обмежувати доступ до своїх творів у відповідь на навчання ШІ», — додає професор Рахул Теланг, також із Карнегі-Меллон.
У звіті також критикується європейський підхід, який вимагає, щоб правовласники спеціально відмовлялися від участі у тренуванні ШІ (опція opt-out). Така модель, за словами авторів, перекладає відповідальність із користувачів на авторів і створює додаткове навантаження на власників прав.