Чи робить нас штучний інтелект дурнішими: дослідження вказує на можливу загрозу

Чи робить нас штучний інтелект дурнішими: дослідження вказує на можливу загрозу
12:12 18.02.2025
Чи робить нас штучний інтелект дурнішими: дослідження вказує на можливу загрозу
Нестор Обухівський
Нестор Обухівський
Читать на русском

У світі, де технології полегшують життя, виникає питання: чи не робить нас їх використання менш розумними?

Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова

Ми покладаємося на калькулятори для розрахунків, на списки покупок у смартфонах і на генеративний штучний інтелект, який допомагає нам писати, аналізувати та приймати рішення.

Зокрема, такі платформи, як ChatGPT від компанії OpenAI, щотижня використовують 300 мільйонів людей. Але чи не знижує така залежність нашу здатність до критичного мислення?

Нове дослідження, проведене вченими з Microsoft та Університету Карнегі-Меллона, свідчить, що ШІ може справді впливати на наші когнітивні навички. Але ситуація складніша, ніж здається на перший погляд.

Критичне мислення: що це таке і чому воно важливе?

Критичне мислення – це здатність аналізувати інформацію, оцінювати її точність і логічність, робити висновки та уникати когнітивних пасток. Воно ґрунтується на таких принципах, як ясність, точність, логічність, глибина, значущість і переконливість аргументів.

Проте мислення людини піддається впливу упереджень, обмежених моделей сприйняття та наявних світоглядів.

Що виявило дослідження?

Команда дослідників проаналізувала, як користувачі оцінюють вплив ШІ на власне критичне мислення. Було опитано 319 спеціалістів із різних сфер – медицини, освіти, інженерії – щодо 936 завдань, які вони виконували за допомогою генеративного ШІ.

Головні висновки дослідження:

  • Люди вважають, що застосовують менше критичного мислення під час виконання завдань за допомогою ШІ.
  • Водночас вони використовують його більше на етапах перевірки результатів – при верифікації та редагуванні.
  • Чим вищий рівень довіри до ШІ, тим менше критичного мислення демонструє користувач.
    Люди, які впевнені у власних знаннях, проявляють більше критичного мислення навіть при використанні ШІ.

Це свідчить, що ШІ не обов’язково "відбирає" критичне мислення, але може сприяти його зниженню, якщо людина не має розвинених аналітичних навичок спочатку.

Наскільки точні ці висновки?

Дослідження має певні обмеження, оскільки базується на самозвітах. Люди можуть переоцінювати або недооцінювати рівень власного критичного мислення.

Крім того, дослідники визначили критичне мислення через набір технічних процесів – постановку цілей, уточнення запитів, оцінку відповідності результату завданню. Це більше відповідає завданням продуктивності, ніж справжньому аналізу інформації.

Як залишатися критичним мислителем в епоху ШІ?

Науковці підкреслюють, що найкращий спосіб уникнути впливу ШІ на критичне мислення – розвивати його ще до використання технологій.

Це включає:

  • Аналіз джерел інформації та пошук прихованих упереджень.
  • Постановку запитань і формування гіпотез перед використанням ШІ.
  • Співпрацю з іншими людьми для тестування ідей та точності висновків.

«Ми навчилися краще розв’язувати задачі з появою крейди та дощок у школах. Чи може генеративний ШІ зробити нас кращими критичними мислителями? Можливо – але лише якщо ми будемо обережними та використовуватимемо його для самовдосконалення, а не як єдине джерело істини», – підсумовують дослідники.

Тож замість того, щоб дозволяти ШІ "думати" за нас, варто розглядати його як інструмент, який допомагає покращувати наші власні когнітивні навички.