ТРИПІЛЛЯ
1. Вичитав, що у 60-х 20 ст. він знайшов на Дівич-горі у Трипіллі поверх зарубинецького могильника і цитую, "печі-жертовника", ще якесь староруське капище. Виявилося, що згодом його наявність була спростована.
ВИТАЧІВ
2. Почав шукати про його розкопки на (біля, під) г. Красуха у Витачеві. По пам'яті йшлося про те, що з його версії Красуха це тіпа т.зв. "красна гірка" (такий тип свящ. гір), на котрій відбувалися язичницькі ігрища. З'ясував, що попри все цей об'єкт археології практично не знайомий, а копав він в урочищі ПІД, а не НА горі. Відтак, всі ці "Рибаков копав курган Красуха" і тд - сучасні інсинуації на тему як "не вивчу, так придумаю".
ЗНАХІДКИ
3. Під час пошуків надибав 3 старі статті:
- Плетнева, Макарова, "Южное городище Витачева", 1965
- Макаренко, "Халеп'я", 1926,
- Козловська, "Розкопи у с. Верем'я, жовтень 1925".
З ЦІКАВОГО
Автори витачівських розкопок припускають, що будівничими городища могли бути нащадки хозар, котрих розмотали печеніги, а тих потім половці. Про це ніби-то свідчить спосіб його облаштування. Ну і шо в себе на батьківщині хозари доводили до ладу старі скіфські городища, якшо такі були. Це цікаво, бо десь у мене завалялася стаття, що козаки теж любили засісти на старому, з такими-сякими валами, давноруському городищі і там тримати оборону.
Про Витачівське цікаво ще і те, шо на протилежному мисі +- (з боку Стайок) жили переселенці-балти (не памятаю точно час, але, здається, теж середньовіччя).
