
Джерело: livescience.com, переклад: Мирослав Чайковський
Вчені виявили на заході Ісландії незвичні гранітні валуни, принесені айсбергами з Гренландії — це може бути ще одним доказом масштабної зміни клімату у той час.
За дослідженням, опублікованим 8 квітня в журналі Geology, між 536 і 547 роками нашої ери сталося три великі вулканічні виверження. Вони викинули стільки попелу в атмосферу, що температура на Землі знизилася на кілька градусів, а небо на роки втратило сонячне світло. Цей період часто називають Пізньоантичним малим льодовиковим періодом.
Автори дослідження вважають, що кліматичні зрушення могли суттєво вплинути на голод, епідемії та масові міграції, які посилили нестабільність після падіння імперії. Крістофер Спенсер, тектоногеохімік з Університету Квінс (Канада), зазначає:
«Зміни клімату могли погіршити і без того напружену соціальну ситуацію, підштовхнувши до остаточного розпаду імперії».
Хоча формально імперія припинила існування в 476 році (з відставкою останнього імператора Ромула Августула), багато істориків вважають, що кліматичні катастрофи та хвороби, зокрема чума Юстиніана, не дали регіону відновитися.
Шейн Бобрицький, історик з Університету Айови, зазначає:
«Рим пережив глибоку кризу у III столітті, але зміг відновитися. У VI столітті цього вже не сталося — і, можливо, через клімат і чуму».
Рим — не єдина цивілізація, яка зазнала потрясіння. В ті ж роки згасла династія Північна Вей у Китаї, занепала Теотіуакан у Мексиці, а Східну Римську імперію охопила пандемія.
Все почалося з супутникових знімків, на яких учені помітили незвично світлу пляму на темному узбережжі Ісландії. Після досліджень з'ясувалося: ці світлі камені — граніт з Гренландії, принесений айсбергами. Їхній вік — приблизно 500–700 роки н.е., саме час міні-льодовикового періоду.
«Коли льодовики Гренландії розширилися, вони захопили уламки порід, які айсберги перенесли до Ісландії», — пояснює Спенсер.
Ці результати підтримують попередні версії, зокрема дані з деревних кілець, які вказували на різке похолодання саме в ті роки.
Хоча вплив клімату на загибель Риму складно відділити від інших факторів (війн, корупції, пандемій), учені наголошують: історія Пізньоантичного льодовикового періоду — це попередження для нашого часу.
«Кліматичні зміни — це явище, яке розгортається в масштабах, що виходять за межі людського сприйняття», — каже Бобрицький.
«Це приклад того, як природа може змінити хід історії».